Сюрреалістичні дзеркала жмґлк
Роман «Потоп» нобелівського лауреата 2008 року Жана Марі Ґюстава Ле Клезіо було написано ще за тих часів (1966 р.), коли молодий автор довіряв власній інтуїції та енергії пошуку не менше, ніж свідомості.
Роман «Потоп» нобелівського лауреата 2008 року Жана Марі Ґюстава Ле Клезіо було написано ще за тих часів (1966 р.), коли молодий автор довіряв власній інтуїції та енергії пошуку не менше, ніж свідомості.
Розпочну, напевне, з автографа на книзі, яку надіслав мені Михайло Медуниця 16 червня 2009 року.
Володимир Діброва — осібне явище в сучасній українській літературі. Фахівець із англійської філології, він свого часу подався в англомовні світи, певно, прагнучи стати новим Шекспіром.
Про що розмовляють жінки, навіть малознайомі, у хвилини особливої щирості? Правильно, про те, хто, де і як народжував.
Мистецтво у будь-якому прояві виражає особистість митця.
Сергій Жадан, упорядник видання, наголосив: у випадку книжки оповідань десяти українських прозаїків під промовистою для декого, а насправді підло поцупленою назвою «Декамерон», зовсім не йдеться […]
Нічого точнішого за цю дещо затерту фразу не скажеш про висновки, які можна зробити після прочитання книги „Розмови з Богданом Осадчуком”
Про майбутню долю двотомника видавництва «Темпора», присвяченого «до 370-річчя з дня народження та 300-річчя з дня смерті гетьмана Війська Запорозького Івана Степановича Мазепи», можна гадати по-різному.
Як не дивно, біографічна белетристика, що її в нашій літературі започаткував Віктор Петров двома романами й кількома початими, але не завершеними повістями, до сього року майже не зверталася до життя та творчості Василя Стефаника, який є не лише окрасою вітчизняної новелістики, але й засновником надпотужної експресіоністичної течії в українській літературі
Нещодавно видавництво «Темпора» здійснила незвичний проект, випустивши в світ трилогію Анни Білої.