Така «штука» любов
У цій книжці є дві цілковито зайві речі: анотація та обкладинка. Та про обидві я ліпше промовчу, залишивши їх на розсуд читачів: зрештою, це зовсім […]
У цій книжці є дві цілковито зайві речі: анотація та обкладинка. Та про обидві я ліпше промовчу, залишивши їх на розсуд читачів: зрештою, це зовсім […]
Для досвідченого читача є один незмінний критерій, що визначає «інтелектуальну» книжку – те, як вона перегукується з іншими, відомими для читача, книжками, або ж, попросту […]
Уже сама затишна півтемрява, у якій цього року відбувалася церемонія вручення премії імені Григорія Сковороди, могла би послужити напрочуд вдалою метафорою для української перекладацької справи […]
Нелегке питання, руба поставлене упорядником збірки письменницьких анкет, як на мене, вирішується вже першим словом із назви книжки: «письменництво», на відміну від «письменства», все ж […]
Два роки тому, коли на вже традиційній для киян сьомій «Країні Мрій» уперше з’явилася літературна частина, раптом, незважаючи на сліпуче літнє сонце, пішов дощ.
Очевидячки, писати книжки зараз зовсім неважко. Береш власний життєвий досвід (дарма, що тобі щойно за двадцять п’ять!), трохи його «естетизуєш», додаєш «перцю» за рецептом Люко Дашвар (про село і сперму, щоби ліпше «хавалося»!), присмачуєш усе це добірним пафосом – і ось «роман» готовий!
Ювілейна десята церемонія нагородження найкращих невідомих співців України, що відбулася 10-го червня 2010-го року, пройшла під знаком недбало кинутого ведучими Ольгою Сумською й Тимуром Мірошніченком […]
Тема «романів Куліша» – для освіченого читача аж ніяк не є новинкою.
Гадаю, новий роман Василя Шкляра, присвячений драматичним подіям 1920-х років, сміливо можна назвати найбільш дискусійною книжкою року, що минає.
Обкладинка нової книжки харків’янина Олега Коцарева «з порогу» дивує якоюсь невідповідністю агресивної назви й оптимістичного життєрадісного оформлення: «Мій перший ніж» – авангардний малюнок на сірому […]