Уже сама затишна півтемрява, у якій цього року відбувалася церемонія вручення премії імені Григорія Сковороди, могла би послужити напрочуд вдалою метафорою для української перекладацької справи загалом. Мовляв, є талановиті перекладачі, є тексти до перекладу, однак було би непогано мати ще й «відповідні» умови для роботи. Тим влучнішою стає ця метафора, коли півтемрява на Банковій, 2 усе ж таки завершується тріумфальною з’явою освітлення. У нашому випадку таким «освітленням» можна вважати різного роду посольські й консульські ґранти, що сприяли б перекладацтву так, як це ось уже 18 років робить програма «Сковорода».
Отже, 14-го жовтня у приміщенні Спілки письменників України удев’яте було визначено лауреатів премії «Сковорода-2010». Цього року конкурсантів «оцінювали» Тарас Івасютин, президент Ініціативного комітету Альянс Франсез у м. Чернівці, завідувач кафедри іноземних мов історичного факультету Чернівецького національного університету; «вірний друг французького посольства», письменник і журналіст Андрій Курков; журналіст, телеведучий і шеф-редактор «Українського тижня» Юрій Макаров; а також Іван Мандзак, доцент кафедри французької філології Львівського університету імені І.Франка. І щоби якось урівноважити ґендерну нерівність суддівського складу, – пожартував надзвичайний і повноважний посол Франції в Україні Жак Фор, – почесним президентом журі було запрошено відому французьку письменницю Елізабет Барійє.
До «короткого списку» кращих перекладів із французької мови на українську ввійшло дев’ятнадцять творів — дев’ять позицій у номінації «Література» й десять у «Гуманітарних та суспільних науках». Як відзначила Елізабет Барійє, цього року на премію було висунуто багато цікавих і по-справжньому вартих нагороди книжок. Так, скажімо, стараннями Галини Чернієнко, маємо нарешті змогу читати українською нобеліанта 2008-го року Жана-Марі Ґюстава Ле Клезіо. Крім того, вагомий внесок у поповнення бібліотеки гуманітарія зробив перекладацький колектив видавництва «Дух і літера», видавши монументальну працю «Європейський словник філософії».
Утім, схоже, цього року високошановне журі відзначило не так перекладені твори, як особистий внесок перекладачів, віддавши нагороду «найбільш працьовитим» – Петрові Таращуку за напрочуд елегантні, за словами Елізабет Барійє, переклади з Беккета («Малон умирає. Несказанний», «Юніверс», Київ) й Сент-Екзюпері («Цитадель», «Видавництво Жупанського», Київ), а також Андрієві Рєпі за «Концепт моделі» Алена Бадью і «Трактат атеології» Мішеля Онфре (обидва тексти вийшли у київському видавництві «Ніка-Центр»). Особливою заслугою Андрія Рєпи, на думку журі, є те, що перекладач не тільки виклав складні праці українською, але й «насмілився пояснити для читача особливо складні місця». Зі свого боку пан Андрій скромно зауважив, що працював над перекладом «Концепта моделі» Алена Бадью (цього «болючого» для гуманітарія читання, над яким «витає дух радше Декарта, ніж Вольтера») разом із київськими математиками: «Вперше за сорок років вийшов підручник із математичної логіки. Це справді подія, однак скоріше в житті математиків і логіків, аніж гуманітаріїв».
Спеціальної премії була удостоєна не менш працьовита Ганна Малець, лауреат «Сковороди» 2007-го року, за довгожданий переклад «Характерів» Жана де Лабрюєра («Пульсари», Київ).
Зі свого боку хочеться щиро привітати переможців, подякувати їм за «український віддих» Декарта і Вольтера, а також побажати все нових непростих книжок і нових якісних перекладів.
Усі фото Дар’ї Анцибор
Народилася 1988 року на Київщині. Закінчила національний університет «Києво-Могилянська академія». Авторка численних статей, оглядів і рецензій для журналів «Однокласник», «Український журнал», «Критика», «Барабука» видання «Друг читача», сайту «Великий Їжак» тощо. Авторка книжки для підлітків «Солодкі поцілунки»
