Як коронували націю

Ювілейна десята церемонія нагородження найкращих невідомих співців України, що відбулася 10-го червня 2010-го року, пройшла під знаком недбало кинутого ведучими Ольгою Сумською й Тимуром Мірошніченком каламбуром: мовляв, слово «коронація» складається із двох слів – «корона» й «нація».

Тож чи то за домовленістю, а чи то просто підхопивши настрій, заданий зірковими ведучими й композитором-піснярем Анатолієм Матвійчуком, який очолював журі в номінації «Пісенна лірика про кохання», мало не кожен із письменників насамперед дякував «королю» й «королеві» конкурсу за те, що підтримуючи українське слово, вони возз’єднують націю.

Унікальність Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» криється насамперед у тому, що вона насамперед відкриває нові імена, а не покриває лавровими вінками вже визнаних авторитетів, як це зазвичай робить решта літературних конкурсів.

«За десять років ми відкрили сто сімдесят п’ять нових письменників, надрукували понад сто романів, розпочали відбирати поезію про кохання, тож широкий шлюз для літератури відкрито», – похвалився «король» проекту, віце-президент «Kraft Foods Україна» Юрій Логуш. Так, серед літераторів, коронованих протягом 2000-2010 рр., знаходимо направду зіркові імена, без яких нинішню сучасну українську літературу годі уявити – Марія Матіос, Ірен Роздобудько, Лариса Денисенко, Василь Шкляр, Марина Гримич, Наталка й Олекандр Шевченки, Володимир Лис, Анна Багряна, Михайло Бриних, Галина Вдовиченко і, звичайно ж, «бестселератор» провокативних творів на сільську тематику, переможниця Бі-Бі-Сі-2009 Люко Дашвар (Ірина Чернова).

Власне, й цього року завдяки «коронації слова» нація здобула нових майстрів у різних галузях словесної творчості. Так, у найбільш очікуваній номінації «Романи» перемогла Ярослава Бакалець із книжкою «Із сьомого дна» (с. Ралівка, Самбірського р-ну, Львівської обл.).

Друге місце, а також спеціальна премія дісталися вже вдруге коронованому Тимурові Литовченку (Київ) із романом «Орлик, син Орлика». Нарешті, третю премію здобула львів’янка Мирослава Замойська зі своїм «Гонихмарником».

Серед дипломантів було відзначено також і книжку Лесі Ворониної «У пошуках Оґопоґо» – як зізналася авторка, перший роман, написаний не для дітей, а для дорослих.

Найкращими серед кіносценаріїв було визнано «Креденс» Ії Мислицької та Валентина Васяновича (1 премія, Київ), відтак – «Ляхову криницю» Едуарда Богуша (2 премія, Київ), а також «Московський Клондайк» Володимира Ткаченка (3 премія, м. Сміла, Черкаської обл.).

У свою чергу, серед п’єс першою стала робота, що інтригує вже самою назвою, – «На прізвисько Цинцінат» Едуарда Богуша (Київ), другою – «Реквієм для кларнета без оркестру» Богдана Мельничука й Олега Мосійчука (Тернопіль), третьою – «Віщий сон, або Мудрий Іванко» того ж Богдана Мельничука й Володимира Фроленкова (Тернопіль).

У номінації «Пісенна лірика про кохання», за грандіозний успіх якої серед представників українського шоу-бізнесу потайки вболіває мало не вся нація, першу премію виборов Володимир Шинкарук (Житомир) із піснею «Стояли поруч», друга дісталася Ігореві Жуку (Київ) зі зворушливим «Листом», тоді як третя – Талі Прутковій та її пісні «Гравітація».

І попри те, що досі, як зізналися організатори конкурсу, жодна «пісенна лірика» так і не була покладена на музику, а отже не стала «власне піснею», все ж віримо, що колись усі співаки й співачки, услід за доктором медичних наук і відомою виконавицею текстів Ліни Костенко Ольгою Богомолець, а також Віталієм Козловським, у репертуарі якого з’явилася пісня «Знаєш» (на слова Івана Франка «Чому являєшся мені у сні»), найперше кластимуть вірші на музику.

Попри те, що й так складно вигадати щось іще більш величне, аніж обіцяє вже саме слово «коронація», організатори «Коронації слова» таки спромоглися перевершити всі дев’ять попередніх церемоній.

Так з’явилася ідея «Гранд Коронації»: «Сьогоднішня церемонія є ювілейною, і за всі десять років ми мали володарів перших премій, які не мали права подаватися наступного року. Саме тому цього року, окрім звичайного конкурсу, є конкурс «Гранд-коронація», і ми сьогодні в нашому «королівстві слова» обиратимемо кращих із кращих серед романів, п’єс і кіносценаріїв» – розповіла «гранд-дама» Тетяна Логуш.

Таким чином, найбільшою інтригою церемонії було визнання «старих» достойників, яких вшановували коронами зі справдешніми діамантами. Спеціальні премії «за актуальність тематики та яскраве висвітлення економічного сьогодення» серед «великих романів» поділили між собою вже визнані «майстри слова» Олексій Волков із романом «Елісар» та десятиразовий дипломант Андрій Кокотюха зі своєю «Пророчицею».

Останній, наголосивши на тому, що «книга – це все-таки сектор економіки», закликав колег «виробляти товар». А першим «гранд романом» останнього десятиріччя було визнано «Століття Якова» Володимира Лиса (Луцьк) – історію простого волинського селянина Якова, який пройшов через багато поневірянь і попри все спромігся дожити до ста років.

Як зауважила Оксана Забужко, яка й коронувала Володимира Лиса, найважче було визначитися, що гідне бути найкращою книжкою – якісний детектив Кокотюхи (при цьому пані Оксана іронічно додала: «Чесно кажучи, не сподівалася!»), а чи все-таки хороше письмо Лиса, яке, до всього, ще й напрочуд легко читається.

Корону в номінації «гранд кіносценарій» із рук славетного польського режисера Кшиштофа Зануссі одержала Юлія Боднарюк за свою «Атестацію» (Чернівці).

І, нарешті, «гранд п’єсою» стала «Кар’єра» триразового призера Валентина Тарасова (Київ).

Натомість спеціальна премія від кіноіндустрії перейшла до Ігоря Негрецького за його твір «Час дилетантів», тоді як приз за «кращий історико-патріотичний твір» виборов Василь Косович із текстом про княгиню Ольгу «Ольга свята і грішна».

Що ж, «коронування нації» завершилося новими іменами й новими текстами, які, сподіваємося, невдовзі потраплять до рук свого читача. Тоді ми з вами й зможемо по правді оцінити вартість діамантів у «короні слова».

Текст: Ольга Купріян

Фото: Максим Руденко