24 січня 1921 року Валер’ян Поліщук (23 роки) записав у щоденнику:
24 січня 1921 р. Сьогодні ночував у Мик[оли] Терещенка. Спали з ним в одному ліжку (і у нього, і в мене — брудна сорочка). Про що ми тільки не говорили. Між иншим, я сердитий на Косинку і вилаяв його зазнавшимся пацюком. Познущався з Ларика тим, що і він пише вірші, а у Всевидаті Григоруку Ревком заборонив друкувати красне письменство, взагалі про мистецтво, бо мов Всевидат видав контрреволюцію Л. Українки і т. ин. Смутний, невеселий Григорук, і ми засумували, бо справа з виданням другого динамічного «Грона» відкладається на деякий час. Ех, шкода. А. Петрицький малює мого портрета. Вже три малюнки, що робив олівцем, зіпсував. Я сміюсь, кепкую, а він клянеться, що перший раз таку трудну морду малює. Завше з першого разу виходило. Тепер четвертого олійними фарбами малює. Тут він, видно, як риба у воді. Він навіть написав статтю. Думаємо зробити художній журнал. Це туди і стаття. Назвали «Вир».
Але я самотній, як Каїн… І нікуди голови прихилити… Написав цю фразу і зітхнув… Немає жінки.
Все що було досі
з Роною тепер
Ось такий хрест.
Не до пари вона мені, а я їй. Хоч як жінку її, проте, люблю.
Заберу Ропса і розплююсь. Та встає питання знову: а чи надовго? У мене ж так вже було раз. Головне, що вона хоче надо мною владу мати, а я, звичайно, над нею. І получається єрунда.
***
Терещенко Микола Іванович (1898–1966) — український поет і перекладач.
Косинка Григорій Михайлович (справж. Стрілець; 1899–1934) — український прозаїк і перекладач.
Ларик — псевдонім Євгена Івановича Касяненка (1889–1938) — громадсько-політичного діяча, журналіста, перекладача, інженера.
Всевидат (Всеукраїнське видавництво) — назва українського державного видавництва з квітня 1919 року до 30 серпня 1922 року (до того з 14 січня 1919-го — Українське центральне агентство з поширення друку, після того — Державне видавництво України (ДВУ)).
Григорук Євген Максимович (1899–1922) — український поет, перекладач, організатор видавничої справи. Заснував і керував київською філією Всевидату (1920–1921).
«Гроно» — літературно-мистецький збірник групи «Гроно», яка пропагувала динамізм, динамічний стиль. Вийшов 1920 року в Києві, редактор Валер’ян Поліщук.
Петрицький Анатолій Галактіонович (1895–1964) — український художник-авангардист.
«Вир революції» — другий літературно-мистецький збірник групи «Гроно», вийшов 1921 року в Катеринославі. У збірнику вміщено статтю Петрицького «Сучасне мистецтво і малярство».
Рона — Вероніка Олександрівна Черняхівська (1900–1938). У кінці 1920 — на початку 1921-го пара переживала бурхливий роман.
