19 травня 1921 року Михайль Семенко (28 років) написав вірш «Авіація».
Це завершальний вірш у циклі «ЗОК» (можливо, це ініціали), що складається з віршів, написаних протягом лютого-травня 1921 року і присвячених головно любовним стосункам із невідомою (можливо, уявною) жінкою. Більшість віршів циклу було написано в Москві й Ризі — під час поїздки Семенка в складі радянської делегації на підписання Ризького мирного договору. Останній вірш циклу написано в Києві, де починається новий етап у житті автора і новий етап в історії українського футуризму.
1 травня 1921 року було відкрито першу в СРСР поштово-пасажирську авіалінію Москва—Орел—Харків. Лінію обслуговували літаки «Ілля Муромець» — останні із знаменитої серії Ігоря Сікорського.
Михайль Семенко
АВІАЦІЯ
Легенькі бензинові струмочки
по небу там і там
лускою сріблять сталеві качки
назустріч вікам.
І кожний з улиці, за хмари очі,
кричить із серця: і я! і я!
Пропелер жучком з блакиті туркоче
під небесним гіллям.
19.V.1921. Київ
