5 травня 1921 року Валер’ян Поліщук (23 роки) записав у щоденнику:
5 травня 1921. Всеволодові за Таню подав змію. Визнали мене як ватажка пролетарського динамізму. Виступав навіть в академії. Те саме й писали. І лають же мене літературні назадники. А «Шляхи мистецтва» розхвалили. Приємно. З Ронцею простився. Вона, мабуть, вийшла замуж або ні (вона каже, що <нрзб> рисується) за Євлашенка. Міщанка страшенна, хіба що вийшовши замуж зробиться як Віра <нрзб>. Цілував Віру [Раковську], бо гарно <нрзб> і не дурна, та й <нрзб>.
Всеволод — Всеволод Олександрович Голубович (1885–1939) — громадсько-політичний і державний діяч. Голова Ради народних міністрів і міністр закордонних справ УНР. У травні 1921-го перебував під судом у справі українських есерів.
Таня — Тетяна Михайлівна Кардиналовська (1899–1993). На той момент переживала болісне розлучення із Всеволодом Голубовичем.
Пролетарський динамізм — новий напрям у поезії, що його пропагувала очолювана Поліщуком група «Гроно». Суть його полягала в тому що динаміка творчости визнавалася «за головний стимул прояву духу сучасности взагалі».
«Виступав навіть в академії» — ідеться, очевидно, про вечір динамічної поезії в приміщенні ВУАН у Києві, який відбувся 24 квітня 1921 року. Більше про цей вечір читайте тут.
«Шляхи мистецтва» — щомісячний літературно-мистецький журнал, перше число якого вийшло в лютому 1921 року. Більше про нього читайте тут.
Ронця — Вероніка Олександрівна Черняхівська (1900–1938). У кінці 1920 — на початку 1921-го пара переживала бурхливий роман.
Євлашенко Іван Васильович (1896–1937) — поет, викладач української мови. Друкувався під псевдонімом Іван Вировий. У 1921 році взяв шлюб із Веронікою Черняхівською, але прожили разом вони лише кілька місяців. Репресований, розстріляний.
