«Робота над виданням тривала близько року. Нашим завданням було представити в одній книзі всі справжні роботи. Все, що Нарбут устиг намалювати, перебуває в різних містах, різних музеях. Складність полягала в тому, що немає фахівця, який би точно вказав, скільки літер намалював Нарбут. Абетки, що видавалися, не були закінчені автором. Перша – 1917 року – містить 13 літер. У абетці 1919-го року – лише три літери. Але відомі ще друкарські відбитки, які Нарбут почав розмальовувати в кольорах. Тож інтернетом гуляють і кольорові ілюстрації, і чорно-білі. Всі знайдені в Україні оригінали нам вдалося досить вдало надрукувати», – зазначив Савчук.
У виданні представлено 14 літер першого видання абетки та її обкладинку, яку також оформив Нарбут, і 3 літери 1919 року, а також передмова, що деталізує та пояснює його «Абетку». Загалом у виданні 64 повнокольорові сторінки на крейдованому папері.
«Кожна літера – це художній твір. «Абетка» Нарбута, хоча абетка це начебто для дітей, – зовсім не дитяча книга. Вона дуже психоаналітична», – зазначає Савчук.
Книга, що вийшла накладом у 500 примірників, уже в продажу. Видавець має намір представити видання на Книжковому Арсеналі в Києві, що проходитиме 20-24 травня.
«У 2020-му виповнюється 100 років від смерті Нарбута, тож сподіваємося, що організатори пристануть на пропозицію провести захід, присвячений творчості графіка», – зазначив Савчук.
Георгій Нарбут (1886 – 1920) – художник-графік та ілюстратор. Автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок) і проєкту герба Української держави. Його графіка відрізняється декоративністю і чіткістю контурного малюнка. З 1917 року працював в Києві, був ректором і одним із засновників Української академії мистецтв.
Графічна серія «Українська абетка» стала головною у творчості Георгія Нарбута. В малюнках до абетки поєдналися фантастика, поетичність та гумор. Рисунки першого варіанту абетки було передано в друкарню видавництва «Голіке і Вільборг» (Санкт-Петербург) для виготовлення високоякісних кліше. На деякий час робота над абеткою призупинилася у зв’язку з переїздом Нарбута до Києва. У 1919 р. художник продовжив роботу, дещо змінивши втілення задуму, — рисунки набули виразності й певної веселості. Проте він встиг переробити лише три аркуші, а 23 травня 1920 року художника не стало.
Джерело: Укрінформ
Улюблений сайт літературної критики