Як провести цей тиждень поціновувачам історії в різних її формах? Пропонуємо традиційну добірку цікавих заходів.

 

Почати користуватися архівами для досліджень і творчості

Архіви КГБ будуть у фокусі наукових дискусій істориків, архівістів та дослідників під час міжнародної конференції присвяченої двом ювілеям, які минають цього року — 25 років від початку видання журналу «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ» та 25 років від створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Як і чому знищувалися архіви КГБ ? Що зберіглося в архівах Грузії та Молдови? Як триває створення Архіву Українського інституту національної пам’яті, який має зберігати всі документи репресивних органів комуністичного режиму?

Що нового ми можемо дізнатися про співробітників комуністичних спецслужб (Вадим Золотарьов), їх кар’єри (Andrii Zhyviuk) та ким були виконавці сталінських репресій?

Що зберігали чекісти в справі-формулярі на Олександра Довженка, як проходила Польська операція Великого терору на Київщині, локальний вимір депортації «Запад», силова модель державно-церковні відносини в радянській Україні, українські гумор і сатира у часи сталінського терору, репресії театральних діячів у Києві під час Великого терору та репресії 20-30-их років у м. Сніжне Донецької області — це питання, які будуть винесені на дискусію під час міжнародної конференції.

Співорганізатори конференції:
– Інститут історії України Національної академії наук України,
– Галузевий державний архів Служби безпеки України,
– Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті,
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
– Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» та
– Центр досліджень визвольного руху.

12 листопада 2019 р.
м. Київ, вул. Володимирська 60
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Історичний факультет
ауд. 349

Деталі тут.

 

Навчитися цікаво писати про недавнє минуле

12 листопада о 18:30 у київській книгарні Є (Лисенка, 3) в рамках навчального курсу ЛітАкценту «Вчимося писати критику» відбудеться лекція Ярини Цимбал «Як цікаво писати про недавнє минуле».

За тиждень, 19 листопада, у той самий час і тому самому місці лекторка проведе майстер-клас із 15-ма учасниками, яких обере редакція ЛітАкценту, орієнтуючись на реєстрацію та мотиваційні листи претендентів. Участь у майстер-класі безкоштовна. Найкращі статті учасників майстер-класу буде опубліковано на ЛітАкценті.

Реєстрацію відкрито до 11 листопада.
Деталі тут.

 

Написати історичне оповідання про українське місто у 1920-х

Наслухавшись історій від Ярини Цимбал – кураторки проекту «Наші 20-ті», саме час сісти за написання історичне оповідання для конкурсу «ProМинуле». Адже цьогорічна тема – українське місто у 1920-х!

 

Довідатися про повсякдення діячів Всеукраїнської академії наук

Якщо вам бракує ідей, чому б не написати про котрогось із українських академіків у 1920-х?

Видавництво «Темпора» і Книгарня «Є» запрошують на сьому зустріч історичного лекторію «A posteriori». Цього разу спікеркою буде Оксана Юркова, говоритимуть про становлення та траєкторію розвитку української науки у 1920-30-х, про діяльність Всеукраїнської Академії Наук і повсякдення її членів.

Минулого року, у листопаді 2018 р., Національна академія наук України відзначила своє сторіччя. На ювілейних святкуваннях традиційно говорили про значні здобутки Академії, віхи її історичного розвитку, видатних вчених та їхні наукові досягнення й відкриття. Згадали також про важкі випробування, які випадали на долю українських науковців у часи Української революції та Другої світової війни, репресії та переслідування.

Але за лаштунками пишномовних промов та вітань знову ж таки традиційно залишилася “кухня” академічного життя – академічне повсякдення у всьому його різнобарв’ї.

Ця лекція, що ґрунтуватиметься на численних джерелах, якщо не заповнить прогалину, то принаймні поставить на порядок денний низку питань про академічне повсякдення у міжвоєнний час:

• Як учені організовувались для створення Академії?
• Як вони підлаштовувались під різні політичні режими для того, аби зберегти установу та вижити самим?
• Як академіки спілкувались і через що сварились? Як та чому інтригували і хто був найзапеклішим інтриганом?
• Як науковці “вибивали” гроші та приміщення для установ?
• Де та як жили науковці? Яким був їхній розпорядок дня? Як вони захищали свої дисертації?
• Як вшановувалась пам’ять померлих колег та як відбувались похорони президентів ВУАН?
• Зрештою, як та коли радянській владі вдалось приборкати Академію?

Не будуть залишені поза увагою питання академічних сексотів, репресій проти вчених та вияви академічної солідарності.

Про спікерку:
Оксана Юркова – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України. До сфери наукових зацікавлень входить українська та російська історіографія ХХ століття, історія української науки, біографістика, грушевськознавство, історична іконографія, електронні інформаційні ресурси.

Модерує Ольга Петренко-Цеунова.
14 листопада, 18:30.
Книгарня “Є”, вул. Лисенка, 3.
Вхід вільний.

Деталі тут.

 

Поринути в історичну фантазію

Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» і «Книгарня «Є» запрошують на презентацію повісті-фантазії «Бісова душа, або Заклятий скарб» Володимира Аренєва. Захід відбудеться 15 листопада о 18:30 у «Книгарні «Є» (м. Київ, вул. Лисенка, 3) за участі автора Володимира Аренєва і художника Олександра Продана. Гості вечора: письменник Павло Дерев’янко та фантастикознавиця Олеся Стужук. Модератор — Іван Малкович. Вхід вільний.
⠀
Скарби зазвичай шукають. Інколи за них ладні заплатити влас¬ним життям, частіше — життям когось іншого. А от Андрієві Ярчуку, козаку-характернику, його життя колись подарували, тож тепер він змушений віддячувати благодійникові. І для цього треба скарб заховати, але не просто заховати, а заклясти так, як уміє тільки Андрій. Але ж — ви пам’ятаєте? — скарби зазвичай шукають. Цей шукають теж. І ціну за нього ладні заплатити чималу. Щонай¬менше — Андрієвим життям…

Організатори запевняють, що нова редакція повісті-фантазії відомого українського письменника Володимира Аренєва не залишить байдужими ні школярів, ні школярок, ані їхніх батьків.

⠀

Посмакувати подробиці споживання їжі в історії

15 листопада 2019 р. у головному корпусі Київського національного університету ім.Т.Шевченка (вул. Володимирська, 60, червоний корпус, аудиторія 349), відбудеться науково-практична конференція “Їжа в історії”.

Конференція присвячена гастрономічним дослідженням у сучасній українській гуманітаристиці. Її мета – об’єднати науковців з різних дисциплін, порушити питання термінології, теорії, методики вивчення гастрономічної культури та харчових практик. Результатом роботи конференції має стати виявлення “білих плям” та напрацювання нових напрямів гастрономічних досліджень, а також привернення уваги молодих учених до перспективи вивчення історії харчування.

Орієнтовані теми виступів:
▪ гастрономічні дослідження: історіографічний аспект
▪ сучасні міждисциплінарні методи досліджень історії харчування
▪ харчування, політика й культура
▪ їжа в текстах і образах
▪ гастрономічна культура та ідентичність
▪ травматичний досвід голоду та його вплив на харчову поведінку
▪ гігієна та уявлення про корисне й здорове харчування: минуле і сучасність
▪ харчування та гастротехнології в культурних трансферах
▪ питання ґендерного розподілу харчових потреб і кулінарних професій
▪ структури й традиції споживання: вплив культури та економіки
▪ вартість продуктів харчування у глобалізованому світі, нерівність розподілу ресурсів
▪ харчові звички та соціальний статус їжі.

Деталі тут.

 

Подивитися центральноєвропейське історичне (і не лише) кіно

14-20 листопада відбудуться «Дні Вишеградського Кіно» — тиждень показів сучасних фільмів з регіону Вишеградської Групи — угрупування чотирьох центральноєвропейських країн: Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини.

Програма «Днів Вишеградського кіно»:

14 листопада
19:00
▪ Перекладач / The Interpreter, 2018, режисер: Мартін Шулік, Словаччина, Чехія, Австрія;
Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.

21:40
▪ Зимові мухи / Winter Flies, 2018, режисер: Олмо Омерзу, Чехія, Словаччина, Польща, Словенія, Франція;
Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.

 

15 листопада
18:20
▪ Нехай буде світло / Nech je svetlo / Let There Be Light, 2019, режисер: Марко Шкоп, Словаччина, Чехія;
Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.

20:30
▪ Розфарбований птах / The Painted Bird, 2019, режисер: Вацлав Маргоул, Чехія, Словаччина, Україна;
Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.

 

16 листопада
17:10
▪ Тіло Христове / Boże Ciało / Corpus Christi, 2019, режисер: Ян Комаса, Польща;
Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.

19:30
▪ FOMO / FOMO Mozifilm, 2019, режисер: Аттіла Хартунґ, Угорщина;
Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.

 

17 листопада
16:30
▪ X – Викреслені / X – The eXploited , 2018, режисер: Кароль Уй Месарош, Угорщина;
Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.

18:55
▪ Камердинер / Kamerdyner, 2018, режисер: Філіп Байон, Польща
Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.

 

18 листопада
19:10
▪ Чортівня / Čertoviny, 2018, режисер: Зденек Трошка, Чеська Республіка;
Фільм дубльований українською мовою.

21:20
▪ Татова «Волга» / Tátova volha, 2018, режисер: Їржі Вейдєлек, Чеська Республіка;
Фільм дубльований українською мовою.

 

19 листопада
19:20
▪ Дача на продаж / Chata na prodej, 2018, режисер: Томаш Павлічек, Чеська Республіка;
Фільм дубльований українською мовою.

21:10
▪ Водяник / Hastrman, 2018, режисер: Ондржей Гавелка, Чеська Республіка;
Фільм дубльований українською мовою.

 

20 листопада

Фільми “Золотого фонду”:
19:00
▪ Коля / Kolya, 1996, режисер: Ян Св’єрак, Чеська Республіка;
Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.

21:30
▪ Алоїс Небель / Alois Nebel Film, 2011, режисер: Томаш Лунак, Чеська Республіка.
Фільм демонструватиметься мовою оригіналу з українськими субтитрами.

Деталі тут.

 

З’ясувати, як Science стала Fiction

14 листопада відбудеться історичне розслідування щодо розповіді Жана-Казимира Балюза про Івана Мазепу 1704 р. Запрошує Кафедра світової історії нового і новітнього часу спільно з кафедрою нової та новітньої історії України у четвер, 14 листопада 2019 р.

Доповідач: проф. д.і.н. Вадим Ададуров, завідувач кафедри світової історії нового і новітнього часу Гуманітарного факультету УКУ. Початок о 16:40. Місце проведення: Академічний корпус УКУ (ауд. 424), (вул. Козельницька 2а).

«…Володар Мазепа вже поважного віку, на яких десять літ старший за мене. Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоч тіло його міцніше, ніж тіло німецькго рейтара, й їздець із нього знаменитий. Він дуже поважаний у козацькій країні, де народ, загалом свободолюбний і гордий, мало любить тих, що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішними приняттями в своїй резиденції для козацької старшини…».

Вищенаведений уривок з найбільш компліментарного опису Івана Мазепи, що коли небудь був у розпорядженні істориків, приписується французькому дипломатові Жанові-Казимирові де Балюзу, який, слідуючи 1704 р. з Москви до Варшави, буцімто зустрівся з козацьким гетьманом у його резиденції в Батурині. Уперше оприлюднений українським дослідником Ільком Борщаком у 1932 р., цей опис став частиною легенди Мазепи, увійшов не тільки в енциклопедії українознавства і підручникові версії історії, але й в наукові праці та фільмографію. У своїй доповіді професор кафедри світової історії нового і новітнього часу УКУ Вадим Ададуров розглядає цей текст у інтелектуальному контексті міжвоєнного часу, звітує про результати проведеного ним під час археографічної експедиції у Францію у вересні 2019 р. розшуку Балюзового опису Мазепи у архівах, здійснює порівняльний аналіз цього тексту з іншими описами Мазепи, проводить кількісний і дискурсивний тести згаданого опису. У жанрі історичного розслідування показується яким чином і з якою метою Борщаком було «винайдено» опис Мазепи.

Деталі тут.

Фото – Facebook, pixabay.com.