Цей роман – історія одного (не)звичайного чоловіка, який казав про себе: «Ich bin ein Czernowitzer». Але дехто побачить у цій книжці насамперед історію міста з украденою душею, що протягом ХХ століття побувало у складі півдесятка держав. Той, хто шукає велике в малому, знайде тут недавню історію всієї Європи. Ще інший – свою особисту історію в декораціях минулого. Для декого цей текст буде романом-екскурсією місцями далеко не тільки туристичними. Хоч на перший погляд – це одна із мільйонів історій кохання, яку автор усе ж оцінив у цілий яблуневий сад.
«Мені було 15 років, світило гаряче серпневе сонце, на підвіконнях спали коти, голуби клювали пшеницю, що розсипалася дорогою на ринок і заховалася між бруківкою, знизу помалу, якось меланхолійно, підіймався трамвай, пахло мацою, мамалигою, червоним борщем, біґосом та баварськими сосисками. Й здавалося в ту мить, що так буде завжди, що ніщо не здатне порушити гармонію цього міста, що час розтопиться на бурій блясі чернівецьких дахів і всі ми назавжди зостанемось у цьому дні, в цій годині, в цій секунді, в цій маленькій часточці секунди, що все законсервується, наче комашина в бурштиновому камінці…»
Улюблений сайт літературної критики
