16 травня у Варшавській книгарні-кав’ярні «Wrzenie świata» відбулася зустріч переможця конкурсу художнього репортажу «Самовидець» Олега Криштопи та провідного польського репортажиста Маріуша Щиґєла.
«Wrzenie świata» – це кафе, присвячене жанру художнього репортажу. На полицях лежать цілі стоси репортажної літератури, що в Польщі дуже популярна. Майже щодня, окрім вихідних, у закладі відбуваються зустрічі з репортажистами – польськими й закордонними. Вони діляться своїми матеріалами, читають та обговорюють тексти, показують фото з мандрівок.
«Wrzenie świata» розташована неподалік пожвавленої й динамічної вулиці Новий Свят на тихій вуличці Ґалчинського. Там є своє середовище, постійна, переважно молода, авдиторія, об’єднана любов’ю до репортажистики.
Маріуш Щиґєл належить до найпопулярніших репортажистів Польщі, його книжки перекладаються багатьма мовами, однак він не спочиває на лаврах. Разом із Войцєхом Тохманом вони відкрили «Wrzenie świata», а також заснували Інститут репортажу.
В Інституті вчать, як правильно писати художній репортаж. Курс навчання складається з десяти триденних сесій, присвячених різним аспектам репортерського ремесла: як правильно вибрати тему, як шукати матеріали й опрацьовувати літературу, як правильно писати й редагувати власний текст, а також психологічні тренінги (як зав’язувати контакт із героєм) тощо. Ці курси – недешеве задоволення. Коштують 2500 доларів, але на брак популярності курсів ніхто не нарікає. За словами Щиґєла, найчастіше на курси записуються журналісти і… піарники, які мають гроші та мріють стати професійними репортажистами.
Зустрічі з Олегом Криштопою та Лесем Белеєм модерували Маріуш Щиґєл та Кася Кв’ятковська. Лесь Белей розповів про конкурс художніх репортажів «Самовидець», що ставить собі за мету популяризувати цей жанр серед українських авторів та читачів. Потім Маріуш Щиґєл прочитав польський переклад тексту Криштопи «Україна. Масштаб 1:1» і гості обговорювали тему соціального поділу в Україні – бідність і «мажори», влада і апатичність українського суспільства, а також стереотипи, що панують довкола висвітлення цих явищ.
Олег Криштопа, який вісім років працює на телебаченні, наголосив на тому, що медіа-картина України й реальна картина – це дві різні речі. Саме тому він ставить собі за мету якомога ближче приглядатися до людей, застосовувати масштаб 1:1. Дискусія точилася досить жваво.
На зустріч прийшло понад тридцять глядачів, традиційне число для цього закладу, половина з них – варшавські українці.
Зустріч з Олегом Криштопою відбулася в рамках візиту українського видавництва «Темпора» на Варшавську книжкову виставку. В асортименті видавництва перекладної репортажної літератури: Ришард Капусцінський, Яцек Гуґо-Бадер, Маріуш Щиґєл, Вітольд Шабловський, Тобаяс Джоунс. Лесь Белей зазначив, що цей напрям видавництво і надалі розвиватиме і висловив надію, що в Україні з’являться професійні художні репортажисти.
Читайте також:
Маріуш Щиґєл: “Ми всі про все мало знаємо”
