Ще чотири тексти отримали спецвідзнаки від журі.
До короткого списку 9-го Конкурсу художнього репортажу імені Майка Йогансена «Самовидець» на тему «Коли ми кохаємо» увійшли (за абеткою):
- Інна Адруг, репортаж «Ув’язнені»
- Настя Дзюбак, репортаж «Обручки поза законом»
- Ірина Загладько, репортаж «Коли ми намагаємося»
- Ніка Кричовська, репортаж «Насправді немає ніякого насправді»
- Олена Лівіцька, репортаж «Неля. Некохання»
- Маріанна Максимова, репортаж «Молитвами Нарциси»
- Світлана Моренець, репортаж «Жінка у клітці»
- Оксана Расулова, репортаж «Палаюча пташка»
- Анна Романдаш, репортаж «Чотири жінки»
- Наталія Терамае, репортаж «Фортеця Марії»
Також цього року було вирішено відзначити чотири добре написані репортажі, які не потрапили до десятки фіналістів. Ці тексти також увійдуть до збірки, що вийде друком у видавництві «Темпора».
Отже, автори, чиї тексти отримали спецвідзнаки від журі:
- Спеціальна відзнака за відвертість приватного: Наталія Куліді «Віддані коханню роки»
- Спеціальна відзнака за жвавість і деталізацію оповіді: Руслан Ярошенко «Готуючись до відрядження»
- Спеціальна відзнака за допитливість: Марія Бухтіярова «Одна хвилина до любові»
- Спеціальна відзнака за співчутливість до упосліджених і виключених: Оксана Левіна «Коли до щастя іти дуже довго»
Переможців оголосять на початку квітня, усі деталі щодо церемонії нагородження організатори оприлюднять найближчим часом. Слідкуйте за новинами.
Автори найкращих текстів отримають винагороди: І місце — 10 000 гривень, ІІ місце — 7 000 гривень, ІІІ місце — 5 000 гривень.
Репортажі оцінювали й формували десятку Андрій Бондар, Олег Криштопа та Марія Титаренко.
Тема дев’ятого «Самовидця» — «Коли ми кохаємо»
Тема про кохання – життєствердна й безмежна за творчими можливостями. Вона дає простір не лише для ліричних історій, а й для гострих сюжетів, неочікуваних героїв та героїнь, історій, переповнених необдуманими вчинками, й історій, сюжети яких спираються на добре сплановані дії героїв. Історій про любов, яка рятує, і про любов, яка руйнує. Про любов, що засліплює, і про любов, яка навпаки увиразнює світ довкола. Про кохання, сильніше за смерть, і про любов, яка гасне, не встигнувши розгорітися. Яку знаходять, втрачають або шукають, якою нехтують і яку оберігають, про яку хочеться розповісти всьому світу й ту, про яку хочеться мовчати.
Олег Криштопа, член журі, репортажист, переможець першого «Самовидця», журналіст, письменник:
— Цього року як мінімум 7 текстів на рівних змагалися за перше місце. І були того варті — кожен по своєму. Може, посприяла тема — кохання, а, може, художній репортаж нарешті перестав в Україні бути чимось дивним та особливим.
Широка тема наповнилася дуже різними й особливими гранями: у короткому списку тексти про ув’язнених, національні меншини, жінку-сутенерку, приборкувачку тигрів, померлу акторку і, звісно, про війну – вона, на жаль, нікуди не поділася, як би від неї хтось не втомлювався. Головні герої — здебільшого героїні. Взагалі — в українського репортажу чим далі, тим більше — жіноче обличчя. Усі десять найкращих репортажів 2021-го написали жінки. Такий гендерний дисбаланс з одного боку тішить, а з іншого — непокоїть: куди поділися автори-чоловіки?
Марія Титаренко, членкиня журі, дослідниця нон-фікшн літератури:
— Тема цьогорічного репортажу — «Коли ми кохаємо». З огляду на тексти, які ми отримали, тему постфактум можна сміливо переформулювати на «Коли ми кохаємо трагічно» (або невзаємно, сліпо, зрадливо, продажно, марно, жертовно, наперекір, на відстані, ув’язнено тощо). Недаремно давні греки вивуджували катарсис власне з трагедій. Наші репортажист(к)и пішли їхнім шляхом — тут чи не всі історії любовей глибоко драматичні, екзистенційні, приречені. Почитаймо-но ключові слова зі самих назв цьогорічної десятки й відзнак: НЕкохання, клітка, палаюча, ув’язнені, поза законом, фортеця… Відчуваєте тональність цьогорічних текстів?
Андрій Бондар, член журі, письменник, перекладач, публіцист:
— Поза явними лідерами, які становлять першу трійку, цьогорічний конкурс «Самовидця» підтвердив тенденцію до загального вирівнювання якості текстів. Хоча любов на тлі ковідної істерії вийшла в усіх різною, проте — що цілком симптоматично — ніхто з авторок першої десятки не досліджував своїми репортажами щасливі історії любові. Тому в наших авторок укотре любов завжди йде в парі або з нещасливим жеребом, або з сумною передвизначеністю, або з чоловічою жорстокістю, або з соціальними проблемами, або з психічними девіаціями тощо. Якщо попередніми роками «Самовидець» мав очевидні тенденції до фемінізації, то цього року в числі десяти переможців узагалі не знайшлося місця для чоловіків. А ще в текстах побільшало художності — і це не може не тішити.
Слідкуйте за новинами на ФБ-сторінці конкурсу.
Марія Семенченко – журналістка, репортерка, кураторка конкурсу художнього репортажу імені Майка Йогансена «Самовидець». Закінчила Могилянську школу журналістики. До 2016 року працювала редактором відділу «Суспільство» щоденної всеукраїнської газети «День». Пише для низки українських видань. Серед професійних зацікавлень – суспільна тематика, а відтак – людські історії.
