Учора ввечері, 6 вересня, у книгарні «Є», що на вулиці Лисенка, відбулася зустріч із відомою сербською письменницею, політичним та громадським діячем Відою Огненович.
Ексклюзивний інформаційний партнер зустрічі — часопис «Український тиждень».
Віда Огненович закінчила філологічний факультет Белградського університету (1963) та Академію театру, кіно і телебачення (1965).
Була доцентом і професором кафедри драми Університету мистецтв (Белград), працювала художнім керівником, режисером і драматургом Національного театру (Белград), послом Югославії у Норвегії, послом Республіки Сербія у Данії, викладала гостьові курси з драми у кількох університетах Сполучених Штатів Америки (Університет Каліфорнії, Університет Нью-Йорку, Columbia College Chicago) та Великої Британії (Лондонський університет), досі є головним редактором сербського театру SCENA.
Лауреат премій у галузі драматургії та режисури: The City of Belgrade Award (1984), The Sterija Awаrd (1984, 1991, 2001), Golden Wreath (1985), Golden Bird (1985, 1987), National Theatre Award (2002), а також літературних відзнак: Srpkinja Award for Women Writers, Ramonda Serbica Award for Literature, Book of the Year Award та ін.
Президент ПЕН-клубу Сербії.
Авторка книжок драматичних творів («Меланхолійні драми» (Melanholicne Drame, 1991), «Сумні комедії» (Setne Komedije, 1994), «Мілева Айнштайн» (Mileva Ajnštajn, 1998), «Вибрані п’єси I, II, III» (Collected Plays I, II, III, 2001), «Дон Крсто» (Don Krsto, 2007) та художньої прози («Отруйне молоко кульбаб» (Otrovno Mleko Maslacka, 1994), «Дім мертвих душ» (Kuća Mrtvih Mirisa, 1996), «Старий будильник» (Stari Sat, 1997), «Єгорів шлях» (Jegorov put, 2000), «Найкращі твори Віди Огненович» (Najlepše price Vide Ognjenović, 2001), «Вірна адреса» (Prava Adresa, 2007).
Головною темою вечора став менеджмент у сфері культури: аспекти розвитку національних культур, досвід їх поширення на світовому рівні. Віда Огненович часто порівнювала стан культури Сербії та України, звертаючи увагу на їх схожі риси та відмінності. Це було особливо цікаво, адже в культурному аспекті наші країни мають багато спільного — обидві країни слов’янські та обидві не належать до багатих західноєвропейських держав, де на підтримку культури виділяється значно більше коштів. У цьому зв’язку сербська письменниця вважає, що рівень розвитку культури багато в чому залежить від фінансової потужності тієї чи іншої країни.
Отже, можна зробити висновок: для того, щоб українська культура розвивалася як усередині країни, так і поширювала своє представництво за кордоном, Україні потрібно ставати багатшою.
На запитання гостя, яким чином Україні слід виховувати такі відомі в усьому світі імена, як сербські Брегович, Кустуріца та інші, Віда Огненович відповіла, що багато чого залежить від мови творів. Українська, як і сербська, не надто поширені у світі, і це стає на заваді вільного розповсюдження творів, виконаних цими мовами. Тому особливу увагу письменниця приділила питанням перекладів. Вона вважає, що переклади європейськими мовами мають велике значення. Сербія займається перекладами своїх письменників всередині країни і потім пропонує їх за кордон. Те саме відбувається, наприклад, у Данії та Норвегії — там також дбають про популярність місцевих набутків у світі, про зближення з масштабнішими культурними просторами. Так, англійською мовою перекладено твори навіть третьорядних норвезьких письменників. Державне інвестування в культуру там поширене й успішне. На думку Віди Огненович, громадяни в Україні самі повинні вимагати у держави приділяти більше уваги культурі країни.
Також вона закликала підвищувати якість самих творів для успішного їх просування за кордон.
Хоч зустріч відбувалася у книгарні, Віда Огненович порушувала теми не тільки стосовні літератури, об’єктом її уваги стала культура взагалі. Наприклад, письменниця часто говорила про театр, а також неодноразово висловила своє захоплення українським балетом, зазначивши, що він набагато кращий, ніж будь-який інший із тих, які вона бачила.
Віда Огненович наголосила, що в таких країнах, як Україна, культурні традиції надзвичайно потужні, і тому необхідно використовувати цей потенціал. Проведення виставок, створення майданчиків на кшталт Книгарні “Є”, звернення до таких всесвітньо відомих українців, як Гоголь, Шевченко, Булгаков, за словами Віди Огненович, уже широко практикується, проте потрібні систематичні зусилля діячів культури, які, крім того, має підтримувати держава.
На зустрічі з Відою Огненович були присутні посол Республіки Сербія в Україні Душан Лазич, директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків, президент мережі Книгарень «Є» Роман Цуприк, перекладачі, журналісти, науковці, представники культурних інституцій.
