Інтерв’ю

Наталя Трохим: «Поезія — це свобода серед неволі…»

Наталя Трохим — письменниця, перекладачка, педагог та організатор оригінальних літературно-освітніх заходів. Життєві стежки привели її, подолянку, до Львова, де пані Наталя живе, працює та творить […]

Даніель Одія, Олександр Бойченко: «Література – підступний звір та янгол»

Даніель Одія (1974 р. н.) – польський письменник, публіцист, журналіст, який не дуже цікавиться думкою читача, але шанує людей, котрі впускають його до себе всередину, […]

Іван Андрусяк: «Шукати свою гармонію – і мислити…»

Іван Андрусяк народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець у Гуцульщині. Здобув вищу філологічну освіту в Івано-Франківському державному педагогічному інституті ім. В. Стефаника, управлінську […]

Євген Баран: «Іду дорогою, що веде нас до Білого Братства»

– Оскільки Ти професійний літературознавець і критик, мусимо зачепити офіційний бік справи. Яке завдання літератури? І чи правомірно обтяжувати літературу якимись вимогами? Чи берешся Ти […]

Марина Левицька: «Я написала “Історію тракторів по-українськи”, щоб повеселитися»

Про британську письменницю українського походження Марину Левицьку та її роман «Коротка історія тракторів по-українськи» «Літакцент» уже розповідав своїм читачам. Роман «Два фургони» цієї осені вийшов […]

Ярослав Грицак: «Треба відкривати нові контексти»

Ярослав Грицак — історик, доктор історичних наук, професор Гарвардського, Колумбійського університетів, Львівського національного університету ім. Франка та сенатором Українського Католицького Університету, віце-президентом Міжнародної асоціації україністів. […]

Катрін Панколь: «Колись із коханням було легше»

Що ми знаємо про сучасну французьку літературу? Чую вигуки: Фредерік Беґбедер, Мішель Уельбек, Катрін Брейя, Жюльєн Грак… Якийсь космополіт, літературознавець чи співробітник Французького культурного центру […]

Іван Драч: «Я прийшов знайти, а не шукати…»

Поет Іван Драч — яскравий представник романтичного шістдесятництва. Епохи, яка намагалась відійти в бік поезії чину, або ж чистої поезії, без обридлих ідеологем сталінської доби. Разом з тим літератори спонтанно творили шось на кшталт національної ідеї. Відтак, чистої поезії не вийшло.