Дмитро Павличко: урок тяглості й (не)розуміння
Він став одним із тих, хто врятував шкільну програму з української літератури, і не лише для мене.
Рефлексії
Родинна історія про „добру людину”
Колись Емма Андієвська написала „Роман про добру людину”. Ця тема не випадково так захоплювала еміґраційних літераторів, що пережили драматичні випробування й навчилися цінувати людську солідарність. […]
Несподіваний Мазепа
Юліушу Словацькому належить низка творів, у яких він звертається до української проблематики. Це не лише «малоформатні» вірші, в яких поет згадує про свою «малу батьківщину» […]
Африканці не пасуть задніх. А ми?
Африка чомусь завжди уявлялася мені дуже абстрактно. Ні, в географічному просторі я її доволі непогано ідентифікувала, а от у літературному…
Зачарований смертю диявол
Чи здогадувався Юкіо Місіма (Хіраока Кімітаке), коли у подробицях описував ритуал самознищення в новелі «Патріотизм», що подібні сторінки через декілька років матимуть місце і в його власній біографії?
Людина високого зросту
Наша пам’ять примхлива й мозаїчна. Коли її мерехтливих камінців назбирується чимало, вони якимось недовідомим чином групуються і риси знайомого обличчя укрупнюються й увиразнюються.
У пошуках другого тіла роману
24 червня 2009 року у Москві відкрито погруддя Мілорада Павича: сербський письменник за життя був утілений у бронзі. Здобуття автором «Хозарського словника» «другого тіла» стало […]
Всім по прянику (і нікому два)
А зараз буде плач і скрегіт зубів, бо на черзі – слово про «Літературну Україну», газету, в якій, власне, сама література представлена найширше.
Китайська література в ХХ столітті: погляд здалеку
Якщо порівняти китайську літературу з деревом (тільки обов’язково тисячолітнім!), то ХХ ст. для нього – це складний період оновлення й приживлення.
Потенції критики
Багато в чому зразкова і показова ламентація Олега Багана (див. Олег Баган «Спокуси і пастки літературної критики»), звісно ж, провокує (і в цьому, вочевидь, її […]