Бідний Юра, але це не точно: рефлексія довкола роману Марини Гримич «Юра»
Нормальний процес на одному з етапів розвитку літератури
Рецензії
Археологія нашого Сходу: рецензія на книжку Олександра Михеда «Я змішаю твою кров із вугіллям»
«Легко полюбити Сан-Франциско, а ти спробуй Костянтинівку полюби», – із докором каже місцевий авторові. Полюбили
Проза, таки проза: роман Василя Махна «Вічний календар»
Роман «Вічний календар» — це новаторська робота в нашій літературі, яку я для себе позначаю жанрово як «роман-рух»
Горить: рецензія на книжку Сергія Жадана «Хлібне перемир’я»
Та нема тут нічого кращого, страшнючий текст
Календар дурниць від Василя Махна
Уперше в процесі прочитання книжки я перелякано загальмувала, навіть не дійшовши до згадки про Язловець
Стівен Кінг – супермен зі штату Мен
Горорам пощастило, що про них українському читачеві взявся розповідати Ростислав Семків
Чи єднає любов крізь століття? (Рецензія на роман Наталії Гурницької «Багряний колір вічності»)
Наталія Гурницька доводить, що все повторюється, навіть кохання, дуже схоже на смак солодких суниць, голос якого долинає до нас крізь віки
Золотий перетин, або У природі немає симетрії: рецензія на «Амадоку» Софії Андрухович
Не тема, не ідея, не послання, а історія – і мистецтво розказати цю історію так, щоб і тема, і ідея, і послання вочевиднилися
«Троянда» Мирослава Лаюка: садити зрізані рослини у горщики
«Якби хтось запитав мене, що таке поезія, відповів би, що оце — садити зрізані рослини у горщики»
Кинути саламандру у вогонь: рецензія на книжку Василя Махна «Вічний календар»
Завжди хтось мусить нарешті припинити агонію