Ерік-Емманюель Шмітт: «Надаю перевагу темам-табу»
Пропонуємо так зване публічне інтерв’ю – запис зустрічі Шмітта з читачами у Львові 4 квітня, модератор — Анастасія Левкова
Пропонуємо так зване публічне інтерв’ю – запис зустрічі Шмітта з читачами у Львові 4 квітня, модератор — Анастасія Левкова
Серія «Альтернативні мистецькі путівники»: Донецьк, Івано-Франківськ, Львів, Київ, Одеса, Харків, Херсон. — 2012
Вони мали цю небезпеку — але не розчинилися. Не стали безіменними. Маленькому народові не потрібно доводити, що він існує і що він чогось вартий. Я думаю про те, чи не з повагою до книжки і до власної літератури, зокрема, це пов’язано
У нашій літературі Ніна Бічуя унікальна або майже унікальна багатьма речами: тим, що працює в жанрі історичної новелістики; тим, що навіть у 1960-70-ті, коли українська література поверталася до рустикальності, проголошуючи село джерелом етики, письменниця стала предтечею нового урбназіму
Хто цікавиться книжковим ринком інших країн, знає, що Франція – одна з найбільш розвинених у цьому плані.
Втім, якщо запитати себе, яка мета цього видання — чи зламати стереотипи про регіони, чи підтвердити їх, чи продемонструвати свіжий погляд на малі батьківщини кожного з нас, чи запропонувати якісні тексти про області, то доходиш висновку, що мета тут — цілком у дусі видавництва “Фоліо”
“Соломонова Червона Зірка” (автор ідеї та упорядник — Лесь Белей) — це 25 есеїв, написаних письменниками, журналістами, літературознавцями, вихідцями з кожного регіону, про їхні малі батьківщини.
З роками маємо дедалі більше приводів шкодувати, що свого часу (коли це ще було можливо) не поспілкувалися з людьми, які єдині щось знали.
«Церемонії вручення» завше містять у собі небезпеку перетворитися на вельми помпезний захід, на якому присутні почуваються ніяково. На врученні Премії ім. Джозефа Конрада-Коженьовського все було […]