23 квітня 1921 року Микола Зеров (30 років) написав дві вірші — «Данте» і «Pro domo» з циклу «Ars poetica».
Про перший із цих двох віршів сам Зеров казав: «Поезія, якої я не розумію: подібно до “Сна Святослава” (Соr anxium), ця річ мені приснилася». Обидва вірші мали раніші версії: «Данте» називався «В царстві прообразів», «Pro domo» — «Молода Україна», у його першій редакції фігурували поети Микола Вороний і Спиридон Черкасенко.
Очевидно, 23 квітня 1921 року Зеров опрацював попередні версії віршів, надавши їм остаточного вигляду.
Микола Зеров
ДАНТЕ
Сагою дивною, без демена й весла,
Ми пропливали вдвох — я й чарівник Вергілій.
Як бронза, він різьбивсь — і до далеких лілій
Ріка незнана нас, гойдаючи, несла.
Латаття там плелось без ліку і числа,
На світ займалося в пустелі злотохвилій;
Я поглядом тонув у тій наплаві білій,
А слухом — у речах небесного посла.
Я чув: «Ці лілії, що упояють чаром,
Далеко від землі, від valle lacrimarum
Зросли тут засівом потужної руки;
Далекі від тривог і від земної сварки,
Колишуться і снять, одвічні двійники
Сонетів і канцон майбутнього Петрарки».
23.04.1921
Демено — кермо.
Публій Вергілій Марон (70–19 рр. до н. е.) — давньоримський поет. У поемі Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» один із центральних персонажів, провідник поета через Пекло і Чистилище.
Valle lacrimarum (лат.) — долина сліз.
Петрарка Франческо (1304–1374) — італійський поет, один із видатних діячів Проторенесансу. Вивчав твори Вергілія.
PRO DOMO
Яка ж гірка, о Господи, ця чаша,
Ця старосвітчина, цей дикий смак,
Ці мрійники без крил, якими так
Поезія прославилася наша!
Що не митець, то флегма і сіряк,
Що не поет — сентиментальна кваша…
О ні! Пегасові потрібна паша,
Щоб не загруз у твані неборак.
Класична пластика, і контур строгий,
І логіки залізна течія —
Оце твоя, поезіє, дорога.
Леконт де Ліль, Жозе Ередія,
Парнаських зір незахідне сузір’я
Зведуть тебе на справжні верхогір’я.
23.04.1921
Pro domo (лат.) — в обороні, на свій захист.
Пегас — у давньогрецькій міфології чарівний крилатий кінь, улюбленець муз. Ударом копита об землю вибив джерело на горі Гелікон біля гаю Муз, звідки поети черпали натхнення.
Шарль Леконт де Ліль (1818–1894), Жозе-Марі де Ередіа (1842–1905) — французькі поети, представники парнаської школи.
