30 березня 1921 року Микола Зеров (30 років) написав сонет «Oi triakonta». Це перший у циклі з п’яти віршів «Lucrosa», створеному протягом березня–червня 1921 року в Баришівці на Київщині, де тоді жив і працював поет.
Лукроза — жартівлива назва Баришівки від лат. lucrum — бариш. Тут у 1921–1923 роках учителювали Микола Зеров, Освальд Бургардт і Віктор Петров.
Микола Зеров
OI TRIAKONTA
О. Ф. Бургардтовi
А кругом пустка, як гудина, як гич…
Ви пам’ятаєте: в дні тридцяти тиранів
Була та сама навісна пора:
Безмовний Пнiкс, безлюдна Агора
I безголосся суду i пританiв.
I тільки часом, мов якась мара,
Ще озивався сміх Арiстофанiв,
Сократ, як перше, виявляв профанів,
I весело роїлась дітвора.
Так само i тепер. Усе заснуло,
Все прилягло в чеканні Трасiбула.
А ми? Де ж заступ нам на нашу гич,
І сапка на бур’ян, і лік на рани?
Дитяча сліпота? Сократів бич?
Чи невтишимий сміх Арістофана?
30.03.1921
***
Oi triakonta (давньогр.) — тридцять тиранів. Колективне означення групи проспартанських правителів в Афінах, які владарювали по закінченні Пелопоннеської війни 404–403 роках до нашої ери.
Бургардт Освальд Фрідріхович (1891–1947) — український поет, перекладач і критик, відомий під псевдонімом Юрій Клен. Належав до кола неокласиків.
Епіграф — фраза з розмови Зерова й Бургардта.
Пнікс — невеликий і невисокий кам’янистий пагорб у центрі Афін.
Притани — у Стародавній Греції в Афінах члени державної ради з 50 обраних громадян, які правили протягом десятої частини року.
Трасібул (Фрасібул) (450–398 р. до н. е.) — давньогрецький афінський діяч і полководець часів Пелопоннеської війни.
