Перечитати зачинателя нової української… історичної літератури

Коли? 20 лютого, 18:00
Де? Київ, Музей книги і друкарства України, вул. Лаврська, 9

Свіжий і несподіваний погляд на класика української літератури. Ростислав Семків прочитає лекцію «“Енеїда” Котляревського: від жарту до шедевру».

Перша зустріч у виставковому просторі «Котляревський і сучукрліт» буде пов’язана зі знаковим текстом, що започаткував нову українську літературу, – поемою «Енеїда» Івана Котляревського.

Літературознавець, письменник, кандидат філологічних наук, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ростислав Семків розповість про світовий контекст, у якому постав твір українського класика, роль бурлеску у вітчизняній літературі та проекцію «Енеїди» на сучасність.

Хочете дізнатися, у який спосіб те, що починалося як жарт, перетворилося на підривну й дисидентську діяльність? Чому «Енеїда» Котляревського стала справжнім національним епосом, що виконував державницьку функцію в умовах відсутності української держави? Як гумор та іронія можуть чинити опір політичній системі? Приходьте на лекцію Ростислава Семківа до Музею книги і друкарства!

Деталі тут. 

Зануритися в гастрономічні традиції Гетьманщини

Коли? 19 лютого, 19:00.
Де? Київ, Національний заповідник «Софія Київська», погріб Будинку Митрополита.

Чи знали ви, що у погребах Софійського монастиря наприкінці XVIII ст. зберігались вина з Італії, Франції, Іспанії та, загалом, із більшості відомих виноробних регіонів Старого світу?

На лекції «Найбагатша київська колекція вина кінця XVIII ст.: географія та асортимент вин у погребах Софійського монастиря», ви дізнаєтесь про:

– традиції київського виноробства часів Гетьманщини (1648-1756);
– уподобання окремих сортів вин відомими киянами XVIII ст.;
– символіку вина, як урочистого презенту з нагоди великих свят;
– ціни на витончені іноземні вина на тогочасних київських ринках;
– історію формування велетенської винної колекції у погребах Софійського монастиря (згідно ревізійних актів 1796 р.).

Лектор — Ігор Нетудихаткін, канд. іст. наук, завідувач сектору «Музей «Андріївська церква» Національного заповідника «Софія Київська».

Під час лекції буде проходити дегустація автентичних (відповідних справжнім, заснованих на першоджерелах) страв і напоїв.
Деталі тут. 

Послухати про Тараса Григоровича і археологію всією родиною

Коли? 22 лютого, 11:00
Де? Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Національний музей Тараса Шевченка запрошує мам і тат, бабусь і дідусів із малятами 0-3 років на вікендовий #КультурнийДекрет в музеї Шевченка!

Поговорити про Тараса Шевченка і археологію:
– як художник ставився до археологічних розкопок,
– в яких польових дослідженнях він брав безпосередню участь,
– як його називали товариші за любов до старовини, а також
– які пам’ятки Шевченко увіковічнив на своїх малюнках.
Деталі тут. 

Поринути у світ української еліти у ХІХ ст.

Коли? 18 лютого, 18:00.
Де? Кропивницький, книгарня Є, вул. Дворцова, 31.

Книгарня «Є» запрошує на презентацію збірки короткої прози «Звіяні вітром бездержавності» (видавництво «Темпора») за участю авторки оповідання «Лілея» Наталії Смірнової, що відбудеться 18 лютого. Початок – о 18:00. Модератор – Андрій Домаранський.
Історична проза – є однією з найпопулярніших жанрів сучасної літератури, бо, цілком закономірно, долі людей і країн в декораціях тих чи інших епох цікавлять українських читачів. З 2017 року видавництво «Темпора» та портал «Літакцент» спільно проводять конкурс історичного оповідання «ProМинуле» для авторів, що пишуть на історичну тематику, а також читачів, які цікавляться минулим.

«Звіяні вітром бездержавності» – це 16 оповідань про те, ким були і чим жили представники української еліти у ХІХ столітті. Книжка містить тексти, що ввійшли до короткого списку другого конкурсу історичного оповідання «ProМинуле», а Наталія Смірнова – одна з його переможниць.

Про непрості життєві сюжети української еліти в антуражі Києва і Харкова, Полтави і Мінська, Гурзуфу і Качанівки ХІХ століття; про специфіку написання короткої прози та про інші твори Наталії Смірнової поговоримо у нашій книгарні у вівторок, 18 лютого, о 18:00. Приходьте обов’язково! Вхід вільний. Модерує Андрій Домаранський.
Деталі тут. 

Дивіться також: Триває третій конкурс історичного оповідання “ProМинуле”

Почитати щоденник очевидця Визвольних змагань Петра Курінного

Коли? 19 лютого, 17:00.
Де? Київ, Музей Української революції 1917 – 1921 років, вул. Володимирська, 2.

Музей Української революції запрошує на презентацію та обговорення книжки «Щоденники українського селянина Петра Федоровича Курінного» (Київ, 2019). Це наукова публікація рукопису що нині зберігається у фондах Національного музею історії України. Цінність щоденника Курінного у тому, що це дійсно щоденникові записи, а не спогади. На презентації поруч з книжковим виданням буде показано і оригінал рукопису.

Про добу, автора «Щоденника», обставини та працю при підготовці до публікації розповість відома дослідниця Валентина Піскун – докторка історичних наук, завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України та Олександр Кучерук, завідувач «Музею Української революції 1917 – 1921 років» НМІУ.

Коротко про автора та його «Щоденник». Петро Федорович Курінний (1852 – 1931) – відомий на Уманщині громадський діяч, правник, організатор кооперативного руху. Батько Петра Петровича Курінного – історика, археолога, етнографа, одного з організаторів Української вільної академії наук. Впродовж цілого життя вів пощоденні записи про події у своєму житті. Разом це 53 томи. Написані вони усі російською мовою із вкрапненями українізмів.

Оприлюднені у цьому виданні «Дневники» №21 і №22, записи яких присвячені подіям, що відбулися впродовж переламного для Української революції 1919 р., становлять під цим оглядом особливий інтерес. Петро Федорович Курінний – не активний учасник подій, він тільки їхній свідок, але свідок уважний, проникливий, свідок, який здатен побачити і велике, і мале, спроможний співчувати і співпереживати.

Один із штрихів для усвідомлення того контексту, у якому П. Курінний від свої щоденникові записи. 15 липня 1919 р.: «Пришел Гуральник и разказывает, что разстрелянные большевиками люди не захоронены и зарыты в навозную кучу – в навоз, что люди с базара начали их узнавать…Народ страшно обижается за разтрелы и притеснения… «Невже б такы не можна було хоть загорнуты их в землю, а то як собакы лежать в навызи и вже почти разложившиеся»…».
Деталі тут. 

Дізнатися про кримськотатарські визвольні змагання 1917-1920 років

Коли? 18 лютого, 16:00
Де? Київ, Музей Української революції 1917-1921 років (вул. Володимирська, 2).

Музей Української революції 1917 – 1921 років запрошує взяти участь у презентації упорядкованої Андрієм Іванцем (кандидатом історичних наук, членом Вченої ради Науково-дослідного інституту українознавства) та Андрієм Когутом (кандидатом історичних наук, директором Галузевого державного архіву Служби безпеки України) книги «Кримськотатарський національний рух у 1917 – 1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб» (Київ: К.І.С., 2019). У цьому виданні опубліковано матеріали з чекістської літерної справи «Міллі-Фірка», які містять унікальні свідчення про історію національного руху корінного народу Криму в епоху позпочатої у 1917 р. великої революційної трансформації усього постімперського простору.

Презентації передуватиме лекція А. Іванця «Кримськотатарський національний рух у 1917 – 1920 рр.», у якій буде висвітлено цілу низку важливих у контексті окресленої теми проблем:
причини та передумови Кримськотатарської революції 1917 – 1919 рр.;
розгортання системи органів національного самоврядування кримських татар;
скликання Курултаю як кримськотатарських національних установчих зборів;
Курултай в умовах розпочатого більшовиками масового терору проти політичних опонентів (початок 1918 р.);
діяльність Курултаю на тлі радикальних змін політичної ситуації на півострові (1918 – поч. 1919 р.);
ліквідація денікінським режимом органів національного самоврядування кримських татар та вимушене завершення Кримськотатарської революції.
Учасники презентації матимуть нагоду стати власником книги «Кримськотатарський національний рух у 1917 – 1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб
Деталі тут. 

Дізнатися про галицьких бізнесменів 1920-х

Коли? 18 лютого, 18:30
Де? Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, аудиторія 349, вул. Володимирська 60.

Презентація книги історикині, науковиці та публіцистки Оксани Пасіцької “Львівський Манчестер” і “Галицька Каліфорнія”: соціально-економічна діяльність українців Галичини (20–30-ті роки ХХ ст.)”

Учасники зустрічі вперше матимуть можливість ознайомитися з новим виданням про економіку та галицький соціум. Під час презентації також дізнаються про роль Галичини у світовій економічній кон’юнктурі, про успішні бізнес-проєкти “підприємливих людей”, зокрема митрополита Андрея Шептицького як зразкового менеджера, про контекст фраз “make money”, “self-made men” у галицькому суспільстві.

Деталі тут. 

Дізнатися про репресованих природоохоронців 1930-х

Коли? 19 лютого, 19:00
Де? Літературний клуб «Пломінь», Київ, пров. Шевченка, 5, Козацький Дім – 3 поверх

Історія охорони природи в Україні почалася на хвилі становлення української держави 1928 року і протягом десятиліття зробила Україну лідером у цій новій на той час сфері життя. Про успіхи українців говорили на міжнародних конгресах і писали в наукових виданнях багатьох країн. Але з початку 1930-х майже всі хто, займався охороною природи, були знищені. Певною мірою колись цих людей надихнуло існування в Україні заповідника Асканія-Нова… та згодом саме його існування згубило всіх їх. Як саме і чому все це сталось у короткий міжвоєнний період – піде мова на лекції.

Лектор – Олексій Василюк, зоолог, голова ГО Українська природоохоронна група (UNCG), останні 15 років – експерт з охорони природи в НАНУ, помічник нардепа Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування, постійний член всіх робочих груп Мінприроди в сфері планування заповідної справи.

Деталі тут. 

Почитати про головний київський магазин з 80-літньою історією

Коли? 18 лютого, 18:30
Де? Київ, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного Відбудеться презентація тематичного номера журналу «Антиквар», присвяченого ювілею київського ЦУМу.

Головний універмаг України – ЦУМ – в грудні минулого року відсвяткував своє 80-річчя. За цей час універмаг став знаковим місцем для киян і гостей столиці.

Унікальна архітектурна споруда у центрі Києва роками була епіцентром подій. Саме тут дізнавалися про головні модні тенденції в радянські часи. Саме ЦУМівські вітрини вражали своїм оформленням містян і гостей столиці. Центральний універмаг для багатьох поколінь відвідувачів пов’язаний з цікавими спогадами та приємними емоціями.

Спеціально до 80-річчя ЦУМу журнал «Антиквар» підготував тематичний номер «До ювілею київського ЦУМу». До випуску ввійшли унікальні архівні матеріали, а також спогади колишніх і сучасних працівників універмагу, що репрезентують історію міста.
Подія відбудеться за участі головної редакторки журналу «Антиквар» Ганни Шерман та авторів матеріалів цього випуску – києвознавця та історика Станіслава Цалика, архітектора Георгія Духовичного, історика моди Галини Кокоріної, журналіста Ігора Кручика.

Подія буде цікавою для всіх, хто любить Київ і цікавиться його історією.
Деталі тут. 

Дослідити витоки літературної метафори «русскій мір»

Коли? 18 лютого, 15:00
Де? Львів, Наукова бібліотека ЛНУ (вул. Драгоманова)

Лекція Павла Артимишина «Русский мир»: Від літературної метафори до політичного контексту»
Організатори:
• Інтердисциплінарні студії «Per Aspera»
• Львівський медієвістичний клуб
• Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка
• Рада молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича
Драматичні події у Криму та на Сході України, що розгорнулися навесні 2014 р. і тривають досі, актуалізували дослідження концепту “Русского мира”. Саме це поняття, досі, здавалось би, будучи якимось абстрактним об’єктом дискусій кабінетних політтехнологів чи філософів, починаючи зі середини 2000-х рр. враз стало чи не основоположним у формуванні сучасної зовнішньої політики Російської Федерації у Центрально-Східній Європі, насамперед в українському та білоруському напрямках. Зокрема під приводом боротьби за захист т. зв. “Русского мира” РФ вторглась на територію Кримського півострова, згодом анексувавши його, а після цього, прикриваючись проросійськими сепаратистами-ватажками російські регулярні війська окупували частину українського Донбасу, створивши на цій території маріонеткові псевдореспубліки “ДНР” та “ЛНР”, очільники яких регулярно та демонстративно використовують риторику навколо “Русского мира” у виступах.

Так в чому ж полягає концепт “Русского мира”? Якими є його історичні витоки? Та, врешті, як йому вдалося із літературної метафори XIX століття, філософської та політтехнологічної категорії XX століття зрештою перетворитися на ледь не зовнішньополітичну доктрину сучасної Росії початку XXI століття?

Лектор:
Павло Артимишин – кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник, голова Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича.

Деталі тут. 

Обговорити книжку про недавнє минуле

Коли? 19 лютого, 18:30
Де? Київ, книгарня Є, вул. Лисенка, 3.

Якщо Ви давно хотіли поговорити про улюблені книжки у неформальній атмосфері, але не мали нагоди, запрошуємо до Читацького клубу «ЛітАкценту»!

Модераторка – Богдана Романцова.

Зустріч буде присвячена роману «Іван і Феба» Оксани Луцишиної.

Теми до обговорення:
– Історія нелюбові: Іван і Феба у декораціях Закарпаття;
– Повертати собі минуле: перший роман про Революцію на гранті;
– Брак великого чину: чи втомилися ми від героїчних романів сьогодні;
– На тлі історії: чи переконливий роман з точки зору атмосфери;
– Патріархальна модель 90-х: хто така Феба і в чому її місія;
– Був собі Іван: чому оповідь розгортається від імені чоловіка.

Довідка Читацького клубу:
Оксана Луцишина (1974, Ужгород) — українська письменниця, перекладачка, літературознавиця. Членкиня Українського ПЕНу. Перша поетична збірка «Усвідомлена ніч» була надрукована у 1997 році у видавництві «Гранослов». Згодом вийшли книжки «Орфей Великий», збірка новел «Не червоніючи», роман «Сонце так рідко заходить». Оксана Луцишина перекладає англійською мовою тексти українських авторів: Маріанни Кіяновської, Василя Махна, Богдани Матіяш, Катерини Калитко. У 2014 році захистила докторську дисертацію (Ph.D.) на тему «Великий фантасмагоричний сезон: проза Бруно Шульца у світлі теорій Вальтера Беньяміна («Твору про пасажі»)». Під час написання роману «Іван і Феба» Оксана Луцишина спілкувалася з учасниками революції на граніті, зокрема з Маркіяном Іващишиним та Ігорем Коцюрубою, а також досліджувала історію українських 90-х.
Нині мешкає у місті Остін, штат Техас, США, викладає українську літературу в Техаському університеті.
Деталі тут. 

Джерела фото – pixabay.com, Facebook.