Куди піти, що робити і що читати любителям репортажів 13 – 20 січня
1. Відвідати презентацію книжки репортажів Ольга Карі «Рибка дядечка Завена» у Києві
Коли: 18 січня о 15.00
Де: Київ, Бібліотека імені Василя Симоненка (вул. Антоновича, 25)
Організатори: Саломе Енгибарян і спільнота «Київські вірменки»
Модерує Саломе Енгибарян
Вхід вільний.
«Рибка дядечка Завена» — дебютна книжка репортажів журналістки й гастроблогерки Ольги Карі — про нетуристичну Вірменію.
Це збірка дуже різних історій — добрих і світлих, темних і болісних, смішних і сумних, — які авторка почула та прожила у своїх неодноразових мандрах Вірменією. Крізь багаті на страви застілля, безмежну гостинність і красу природи проступають трагічні події минулого й сьогодення — історії, які мають щасливе завершення, й такі, що його не мають.
У цих репортажах ви зустрінете дуже різних героїв: когось полюбите, хтось вас здивує, над пригодами іншого сміятиметесь або плакатимете. Жодна історія, жоден репортаж не залишить байдужим, бо це не лише майстерна репортерська робота, це ще й тексти, просякнуті особливою любов’ю до Вірменії.
Уривок можна прочитати — тут.
Більше про подію – тут.
2. Послухати програму на «UA: Українське радіо» про сім українських гастрономічних книжок, серед яких і книжка репортажів Ольги Карі «Рибка дядечка Завена»
«Щоб панство від того смаку тарілки поз’їдало»: сім українських гастрономічних книжок.
Гостя: Олена Брайченко, Засновниця проєкту їzhakultura, ведуча Радіо «Культура».
3. Підписатися на телеграм-канал «Репортерське пальто» Світлани Ославської, репортажистки, авторки книжки про Туреччину «Півмісяць, хрест і павич. Подорожі до Месопотамії»
«Завела телеграм-канал Репортерське пальто, писатиму про роботу над репортажами, в полі і перед екраном», — розповідає у соцмережах Світлана Ославська.
Підписуйтесь — https://t.me/reporterscoat
4. Подивитися перше інтерв’ю Станіслава Асєєва після полону – на «Радіо Свобода»
Станіслав Асєєв у своєму першому інтерв’ю «Радіо Свобода» розповідає про те, як потрапив у полон, що відбувається з заручниками у підвалах російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу, що було найстрашнішим, та що допомогло не зламатися за 962 дні в ізоляції від вільного світу.
Дивитися розмову — тут.
5. Відвідати презентацію пошукового порталу
Коли: 16 січня о 12:00
Де: Київ, Національний музей історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська, 27)
Головна експозиція музею, Зал Пам’яті
2020-й – рік 75-ліття роковин закінчення Другої світової війни. За радянськими нормативами цього ж таки року мав завершитися термін зберігання у військкоматах документів на загиблих. Що було б із ними далі, невідомо. Проте фахівці музею встигли зібрати й урятували унікальний документальний фонд, який нині налічує 10 тисяч архівних справ. А до того ж зробили його загальнодоступним, створивши електронну базу даних – https://martyrology.org.ua.
Сайт допоможе відвідувачам установити долі зниклих безвісти родичів, знайти документи, пов’язані із загибеллю військовослужбовців, стане в пригоді дослідникам військової історії.
Цей унікальний проект – перший приклад упорядкування розпорошених по військкоматах «похоронок» та облікових документів на пострадянських теренах, а також єдиний такого обсягу пошуковий портал, створений самостійно музеєм. Наразі електронний ресурс акумулює відомості про радянських військовослужбовців з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її території. Містить 258 011 записів і 311 572 документи щодо Київської та Житомирської областей. Упродовж 2020 р. буде викладено ще 110 тис. записів і 120 тис. документів. У перспективі – залучення до співпраці інших державних установ та створення на єдиній платформі всеукраїнського пошукового порталу загиблих комбатантів різних військових формувань періоду Другої світової війни.
Під час презентації буде представлено оригінальні документи з обліку загиблих. Фахівці розкажуть про особливості їх створення та обігу, що дають розуміння, чому остаточну цифру втрат установити неможливо. Родини, яким Музей допоміг знайти відомості про рідних, поділяться своїми унікальними історіями пошуку.
У презентації візьмуть участь музейники, науковці, архівісти, пошуковці, військові історики, демографи та інші фахівці.
Усі деталі події — тут.
6. Сходити на кінопоказ «Портрет на тлі гір»
Коли: 18 січня о 18.00
Де: Мистецький арсенал (вулиця Лаврська, 10-12)
Вхід за квитком до музею.
Документальна стрічка Портрет на тлі гір / A portrait on the background of mountains режисера Max Rudenko (Україна, 2019) розповідає про життя та творчість української художниці, фольклористки, етнографки, філософині, письменниці та фотографки Параски Плитки-Горицвіт. Історія фільму перетворилась на великий трансмедійний проєкт, який розпочався з архіву старих фотонегативів, випадково віднайдених у 2015 році.
Протягом тридцяти років мешканка гірського гуцульського села Криворівня Параска Плитка-Горицвіт фотографувала людей і місце, де жила. У 2015 році художники з Києва знайшли коробку з її фотонегативами. Це історія про зв’язок сьогодення і минулого, відображеного на випадково знайдених фотографіях.
Кінопоказ відбувається в межах освітньої програми виставки «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації».
Фільм також можна побачити у кінотеатрах:
Кінотеатр ЛІРА
Кінотеатр Флоренція КП”Київкінофільм”
Кінотеатр “Дніпро” КП “Київкінофільм”
Кінотеатр Факел КП “Київкінофільм”
Кінотеатр імені Т.Г. Шевченка
АРТ Братислава Культурний центр
«Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації» — це історія про власний всесвіт гуцульської мисткині Параски Плитки-Горицвіт. Фотографії, книжки, малюнки, графічні твори, скульптури й витинанки показують багатогранність творчої спадщини Параски Плитки-Горицвіт, а медіа-інсталяції та VR відтворюють побут, в якому жила і творила мисткиня.
У Мистецькому арсеналі виставка триває до 19 січня 2020 року.
Більше про подю — тут.
Цікавого і продуктивного тижня!
Марія Семенченко – журналістка, репортерка, кураторка конкурсу художнього репортажу імені Майка Йогансена «Самовидець». Закінчила Могилянську школу журналістики. До 2016 року працювала редактором відділу «Суспільство» щоденної всеукраїнської газети «День». Пише для низки українських видань. Серед професійних зацікавлень – суспільна тематика, а відтак – людські історії.