Міхалові одинадцять років. Він ходить до школи, мріє, багато читає, звісно, пустує. Та найзаповітніше його бажання – мати родину. Бо Міхал живе в дитячому будинку. Життя видається йому непоганим, доки в нього є друг, якому він довіряє і яким сам опікується. Та коли малого Чебурашку повертають у родину, а улюблена вихователька переїздить до іншого міста, Міхал переживає справжній відчай.
Коли кризу подолано, виявляється, що відтепер Міхал житиме в “Дубовому Лісі”, особливому дитбудинку, де мешкає дуже мало вихованців, і всі вони — незвичайні. Там хлопчик знайомиться з 14-річною Сильвією, яка марить театром. Разом з вихованцями «Дубового Лісу» вони ставлять спектакль за пʼєсою, яку пише Міхал. Діти впевнені, що їхню гру побачить багато людей, і Театр Невидимих Дітей прославиться. Проте надворі 1981 рік. І от у день довгоочікуваної премʼєри діти довідуються, що в країні саме запровадили військовий стан…
Більше про книжку – тут
Улюблений сайт літературної критики
