Дослідники з Інституту аналітичної соціології Лінчепінського університету у Швеції досліджують чинники нагородження Нобелівськими преміями на базі, що охоплює 13,922 номінаційних листів у всіх галузях (включно з літературою) за період у 1901-1966 роки.
Riksbankens Jubileumsfond – фундація з підтримки фундаментальних досліджень, заснована Банком Швеції 1968 року, відзначила дослідницьку групу вчених ґрантом на суму 3 млн. 648 тис. шведських крон (приблизно 400 тис. євро).
Читайте також: Нобелівській премії бути. І не одній
Теоретичної базою дослідження є закономірність сформульована американським соціологом Робертом Мертоном під назвою «ефект Матвія» (Євангеліє від Матвія 25:30 «Той, хто має, одержить іще більше й матиме надміру, а у того, в кого нічого немає, забереться і те мале, що йому належить»). Первісний успіх створює передумови нерівномірного розподілу престижу у соціальному середовищі. Визнання починає нагадувати снігову кулю, що збільшується мірою спадання. Простіше кажучи, визнання отримують вже визнані. Ефект Матвія емпірично підтверджений багатьма дослідженнями у різних галузях (наприклад, йому підлягає практика цитування наукових розробок). Він формує жорсткі ієрархії в науковому та літературному середовищі, відсіюючи аутсайдерів та створюючи монополістів на престиж у певному середовищі, що ускладнює можливість виходу нових акторів.
Проте, механізм роботи ефекту лишається не до кінця з’ясованими. Дослідники мають намір вивчити його роботу, аналізуючи практику номінацій на одну з найпрестижніших премій у світі.
Читайте також: Померла Нобелівська лауреатка Тоні Моррісон
Дослідницька група підкреслила, що: «Ми започаткували співпрацю із Шведською академією, що надасть нам доступ до унікальних даних, які стосуються літературної номінації».
Проєкт планують завершити до кінця поточного року.
За матеріалами https://www.rj.se
Улюблений сайт літературної критики