Міністерство інформації Держави Кувейт сформувало чорний список із 948 книг, розповсюдження яких потрапило під заборону в країні. Чиновники цієї близькосхідної монархії керувалися критеріями викладеними у законі про пресу та видавничу діяльність від 2006 року, який забороняє ввезення та розповсюдження на території держави творів та видавничої продукції, що «принижує іслам» чи кувейтські закони, «загрожує національній безпеці» чи містить у собі описи аморальних дій.
Серед книг, які опинилися у списку романи «Сто років самотності» Нобелівського лауреата Габріеля Гарсії Маркеса, твори класів ХІХ ст. «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюґо та «Брати Карамазови» Федора Достоєвського.
Даний список підготовлений у зв’язку з відкриттям 24 листопада у цій країні Кувейтського міжнародного літературного фестивалю. Всі книги, які будуть представлені в межах його заходів проходять обов’язкову цензуру у міністерстві інформації, тож нещодавно президент фестивалю Саад аль-Анзі оприлюднив відомості про книги, які її не пройшли. Загалом за останні п’ять років у Кувейті під заборону потрапили понад 4000 книг.
Кувейт вважається відносно «ліберальною» державою, у порівнянні із сусідніми теократичними та деспотичними монархіями, і деякими «ісламськими» республіками. У країні існує конституція, законодавство кодифіковане у письмовій формі, є виборний парламент і навіть жінки мають право голосу. У 1970-1980 роках ця країна була осередком пан-арабської видавничої діяльності. Однак останнім часом, як і в багатьох арабських країнах, зростає вплив реакційних клерикальних елементів, а племінні шейхи, які домінують у законодавчому органі впливають на відхід від модернізаторського курсу з боку уряду еміра.
Джерело: The Guardian
Улюблений сайт літературної критики
