Конкурс художнього репортажу «Самовидець» оголосив фіналістів
До короткого списку 6-го Конкурсу художнього репортажу імені Майка Йогансена «Самовидець» увійшли (за абеткою):
- Гаяне Авакян,
- Тетяна Гладиш,
- Віра Курико,
- Вадим Лубчак,
- Олена Максименко,
- Григорій Пирлик,
- Євгенія Подобна,
- Тетяна Синьоок,
- Анастасія Федченко,
- Христина Шалак.
Тексти фіналістів вийдуть окремою збіркою репортажів у видавництві «Темпора».
Імена трьох переможців стануть відомі на церемонії нагородження, що відбудеться 23 березня в київській книгарні «Є» (вул. Лисенка, 3) о 18.30.
Автори найкращих текстів отримають винагороди: І місце — 10 000 грн, ІІ місце — 7 000 грн, ІІІ місце — 5 000 грн.
Тема 6-го «Самовидця»— «Покоління вільних. Як нова генерація творить майбутнє». Хто вони? Які? Чим живуть? Як вони бачать минуле, осмислюють теперішнє, а головне — як творять майбутнє? Хто ці люди, що розставляють для всіх нас «дороговкази»? Які явища, процеси, події наближають майбутнє і нас до нього? Тут є місце всьому. Історії успіху й історії спроб і помилок. Герої, які роблять щось надзвичайне і глобальне, і герої, які не творять нічого важливого в масштабах світу та історії, але чий маленький світ і його можливості розгледить талановитий автор.
Цього року на конкурс надійшло 82 роботи. Репортажі оцінювали й обирали десятку найкращих журі у складі Єлізавети Гончарової, Олега Криштопи та Марії Титаренко.
Олег Криштопа, член журі, репортажист, журналіст, письменник:
«Шість із десяти найкращих текстів 2017-го — із зони бойових дій. Але що цікаво: вони геть не відповідають і очікуванням про воєнний репортаж — там, здається, нема жодного вибуху. Власне, це і є найприємніше враження від конкурсу: розрив не снарядів, а шаблонів. Замість уявленого нами романтичного «покоління вільних» раптом проявилося щось геть інше. Але що саме? Це не лише про покоління війни — бо не лише війни, і не лише покоління. Об’єднати ці тексти важко, практично неможливо. Різні теми, герої, стиль. Єдина спільність — певний сумбур, в якому, якщо прислухатися, можна вловити ритм нашого часу — рваний, переляканий раптовою конечністю, насичений зайвими шумами гіперінформативності, посттравматичності і навіть, перепрошую, постправди».
Єлізавета Гончарова, член журі, репортажистка, переможниця 4-го «Самовидця», авторка книжки репортажів «Десь поруч війна»:
«Цьогорічна тема для репортажів в моєму розумінні була спрямована на пошук героїв, які живуть серед нас та надихають на зміни: внутрішні, зовнішні, глибокі чи тимчасові. Але зустрічі з якими обов’язково роблять нас іншими. Зокрема ж якщо зустріч ця відбулась на сторінках репортажу. Тому в текстах я шукала передусім людей, головна ознака яких — бажання волі в найвищому її значенні. Для мене не важливо, до якого покоління вони мають відношенняза віком, бо впевнена, що майбутнє творять з народження до самої смерті. А ось яке воно формується, як у ньому буде жити нащадкам — це вже залежить від кожного з нас».
Марія Титаренко, член журі, дослідниця нон-фікшн літератури:
«Тексти, які цього року члени журі обрали до десятки найкращих, на диво рівні, якісно журналістські й різновекторні в межах заданої теми. А отже, поміж журі точилися справжні баталії: у кожного була своя «розкладка» відібраних — приблизно однакова в межах десятки, але все ж таки різна в порядку спадання. Тому доводилося іще раз за разом думати-гадати про кожен окремий текст, його формат, відповідність темі конкурсу, знахідки і недогляди анонімних авторів. Але консенсусу було досягнуто. Впевнена, що ця чергова збірка репортажів викличе у читача цілу палітру емоцій і навіть дрижаки по шкірі. А передовсім засвідчить, як поступово, але впевнено український репортаж росте, увиразнюється і стає самобутнім»
Улюблений сайт літературної критики
