Джек Лондон (справжнє ім’я — Джон Ґріффіт Чейні) — американський письменник, громадський діяч. Найбільш відомий як автор пригодницьких оповідань і романів.
У 1897 році Лондон разом зі своїм 62-річним швагром подалися на Клондайк шукати золота. Їхній маршрут пролягав через Юно, Скаґуей і Дайї, і далі — через Чілкутський перевал до озера Лінденберґ і по Юкону — до Доусон-Сіті. Швагро незабаром повернувся додому, а Джек продовжував подорож з новими компаньйонами. До Доусона вони не допливли, а зупинилися за 100 км у покинутому зрубі. Там Джек прожив до наступного літа. Золота на зареєстрованій ними ділянці не виявилося, зате Джек мав змогу наслухатися численних історій і приповідок про життя старателів. Навесні цинга сильно підірвала його здоров’я, лікуватися було нічим і він вирішив повернутися додому. Щоб не повторювати знову маршрут, він з компаньйонами спорудив човен і спустився по Юкону до Берінґового моря (майже 2500 км). Пережите за цей рік було основою його оповідань, які принесли йому успіх і славу.
Потім були збірки розповідей: «Син Вовка» , «Бог його батьків», «Діти морозу» , «Віра в людину», «Місячне лице», «Втрачене лице», а також романи «Дочка снігів» і «Морський вовк», що створили письменникові щонайширшу популярність. Варто зауважити, що перші збірки оповідань виявили найвищий рівень літературної майстерності Джека Лондона. Решта творів не мали серед читачів великого успіху.
Улюблений сайт літературної критики
