Група викладачів Кембриджського університету розглядає можливість виконання прохань студентів, щоб «деколонізувати» навчальну програму англійської літератури, беручи до уваги більше чорних письменників і представників меншин.
Дискусія розпочалась навесні невеличкою групою студентів, занепокоєних тим, що їхній список книжок до прочитання підніс білих чоловіків за рахунок усіх інших. Їхні думки були оформлені Лолою Олуфемі — офіцеркою у студентській профспілці Кембриджу — у відкритому листі, поширеному в університеті, підписаному сотнями та відправленого на навчальний форум, який відбувся раніше цього місяця. Хоча навчальний форум не може забезпечити зміну навчальної програми, університет сприймає його погляди серйозно.
За цими дебатами уважно стежать інші університети. «Я думаю, що така позиція буде поширюватися — і правильно. Добре, що між університетськими викладачами та їхніми студентами такий здоровий діалог, і погляди студентів із усією серйозністю беруться до уваги», — сказав Бетан Маршалл, старший викладач у Королівському коледжі Лондона та колишній голова Національної Асоціації викладання англійської мови. «Хороше письмо — це хороше письмо; смішно дотримуватися такого канону, за вузькими межами якого є набагато більше цікавих письменників. Тож добре, що студенти підняли це питання».
Утім, деякі викладачі стверджують, що власне білі письменники не будуть зачеплені запропонованими змінами: «Розширення навчальної програми означає поєднання різних письменників та текстів у розмові одне з одним, а не “пониження” або навіть усунення певного письменника з навчальної програми. Прохання студентів, як я це розумію, спрямоване на краще представлення етнічних меншин та постколоніальних письменників».
Але дехто стверджує, що підганяти навчальні програми під погляди певних груп — неприпустимо.
У заяві Кембриджського університету сказано, що, хоча навчальний форум викладачів не мав жодних повноважень щодо прийняття рішень щодо зміни навчального плану, дискусії щодо того, як викладається постколоніальна література, тривають.
Джерело — The Guardian.
Улюблений сайт літературної критики
