Книга Ігоря Астапенко – це біль супроти болю,впритул болю, біль-болем: виболений, вивірений, не уявний. Лімфатичні потоки свідомості породжують не страх, не слабкість, а – переливання метафор. Авторська інтерпретація Танатосу – не що інше, як глибока жива лінія під сумом.
ЛітАкцент
Улюблений сайт літературної критики
