
З письменника Максима Кідрука для шенгенської візи вимагають довідку, що він письменник. Про це він розповів у Facebook.
“Минулого вересня для “культурної” візи вистачало запрошення, в якому орги зазначали, що беруть витрати на себе, заповненої анкети і ксерокопій паспортів. Сьогодні у мене попросили ліцензійні угоди на видані книги. Приніс. Разом із ксерокопіями обкладинок. Мало. Незважаючи на те, що в запрошенні чорним по білому написано, що видавництво “Muza SA” платить за мій приїзд-від’їзд, нічліг та їдло, його величність пан Консул попросили виписку з рахунку за останні 3 місяці. Та звісно, будь ласка, я ж не гордий. Зганяв у банк, узяв, припер до візового центру. Грошей на рахунку в n-разів більше, ніж потрібно, причому лежать давно, бо живу за статті, а роялті майже не чіпаю. Коротше, трохи назбиралося. Втім, пан Консул подивилися на виписку і сказали, що візи мені все одно не дадуть. Чому? Бо в мене немає листа-клопотання від української сторони про те, щоб мені дали візу”, – обурюється Кідрук.
“Книга написана для Польщі на замовлення польського видавництва. Я письменник, я працюю сам на себе, тож роботодавця, який міг би видати довідку, просто не існує. Але я заробляю. Ось – договори, ось – рахунок у банку. Власне, це я пояснював у візовому центрі. Протягом години дійсно зателефонували…
… І повідомили те, що я написав вище – без папірця, якого не може бути в природі, візи не буде. Я знову пояснив, що є письменником. Я що, маю писати клопотання сам собі?”, – повідомив Кідрук.
Довідку Максим все ж отримав: “До вечора проблему було вирішено – мені дали, по суті, липову “довідку” з Рівненської облорганізації Національної спілки письменників України (НСПУ), але лише винятково через те, що я особисто знаю її теперішню голову, і через її прихильне ставлення до мене. До Спілки я не входжу і вступати не планую”.
Вже в п’ятницю, після низки публікацій, зателефонував консул Польщі, попросив вибачення та пообіцяв, що віза буде, повідомив Кідрук “Європейській правді”.
Відчув на собі “спрощення” візового режиму з ЄС у дії. Так, блять, спростили, що хочеться сказати: чуваки, агов, а давай…
Posted by Max Kidruk on 2 квітня 2015 р.

Улюблений сайт літературної критики