Коли правда, що всі ми – ходячі книжки, тоді ця книга написалася з оберненої перспективи мандрів. Тут європейські вірші про українську пам’ять і забуття, і детективні родинні історії. Про батьківщину як особисту причину. Про глибинні зусилля майбутнього. Про генетичний страх, але й осмислену перемогу над ним. Вірші без чернеток, без гальм, без кордонів.
ЛітАкцент
Улюблений сайт літературної критики
