Коли хто пам’ятає, була така штука «Юпі» — концентрат, з якого можна було наробити до біди кольорового напою. Десь так само з поетичною збіркою фіна Ристо Раса — маєш концентрат. Але корисний та поживний на відміну від «Юпі». А ще на 100% природній. Ну, і, звісно, не такий розрекламований. Принаймні, на теренах нашої батьківщини, бо власне ця збірка — перший переклад українською, за який окреме дякую Юрію Зубу.
А тепер про збірку — в ній компіляція творів від 1971 до 1992 року. На становлення творчості Ристо Раси вплинули японська й китайська поезії. Їх лаконізм й естетизація дрібниць, абсолютизація спостереження, аскетичність стилю легко прочитуються в поезії Ристо Раси.
У «Березовому рум’яці» зупиняється мить, котра прекрасна, увиразнюється деталь, котра висковзає, і «Білка зіскакує з дерева й біжить // швидесенько на інше, // крислатіше».
Але все не зводиться до нотування, творення такого-собі гербарію: спостереження запускає маятник медитацій: «Стрілки рухаються, // йде годинник, минає час. // А десь хтось уже чекає своєї черги, // тільки ми не йдемо з цього світу», «Літо коротке. // А що, коли й траву // помітиш лише // тоді, як алеї вже засніжить?», «Як хвиля котить хвилю // по океані, // так і ми торуємо собі шлях, // підтримуючи одне одного».
Це таке чуття природи, коли ти є її органічним продовженням «Не журися за минулим літом: // воно попереду». Тут, як із орієнтальними поезію чи кінематографом — чуєш, що все по-іншому та розвивається за незвиклим механізмом і сценарієм, від того все ще більш захопливо.
У поезії Ристо Раса гранична самотність, у ній рідко з’являються інші люди. Хоча й сказано: «Все, що я пишу — // це туга». Але ця туга, так принаймні видається, не західної цивілізації, — хандра чи сплін, а — лагідна та оксамитова. «Серед пташиних голосів — // один сумний. // Коли його вчуєш, на якусь мить зникають всі решта».
Це чисті спостереження за природою без стилістичних вивертів і лексичних екзегез, без перенавантажень. У текстах чітке кадрування з прицільним фокусом. Мікробачення. Зрештою, можна розглядати цю поезію як доріжку для аналогій. «Усе двотактне // завжди хвилює душу: // моторки зі стаціонарним двигуном, двоє закоханих, // пара качок над головою»
Дрібниці тут наданий статус головного героя: «Горобці цвірінькають на подвір’ї. // На підвіконні ясніє // червона сестрина // квітка».
На тлі абсолютно реалістичного особливо гостро сприймається домішок сюру: «В шкірці яблука є дірочка. // Коли до неї прикласти вухо // й уважно послухати, // можна серед звуків води й вітру почути // дзенькіт тарілок. // Хробак миє посуд», «Я розчиняю двері, // змітаю смітинки // зі східців сну».
Ці природничі нотатки, коли їх читати повільно та перетравлювати неспішно, можуть правити за повноцінний роман із химерними сув’язями ліній та розвитком сюжету.
Довідково:
Ристо Раса (1954) — фінський поет. Мешкає в містечку Сомеро, де працює бібліотекарем. Почав писати вірші ще в шкільному віці, і першу збірку видав у 17 років. В своїх поезіях змальовує природу в усіх її проявах, часто з гумористичним відтінком, а також вдається до тем хатнього затишку, кохання й дитячих спогадів. На творчість Раси вплинули насамперед японська й китайська поезія, його вірші вирізняються безпосередністю й теплом. Поет здобув чимало літе¬ратурних премій. Останнім часом майже не видає поетичних збірок, а пише здебільшого есеї й веде колонки в місцевих часописах. Вірші Ристо Раси перекладено шведською, німецькою, польською та англій¬ською мовами. Українською його твори друкуються вперше.
Юрій Зуб (1972) — перекладач з фінської і словникар. Народився у Львові. Першу вищу освіту здобув у ДУ «Львівська політехніка», другу, філологічну, — в Гельсинському університеті (фінська мова й культу¬ра). 2013 р. почав навчання в аспірантурі Гельсинського університету. Автор першого двомовного фінсько-українського словника загально¬вживаної лексики (понад 23 тис. слів). Перекладає фінську літературу від 2001 р., зокрема твори Ейно Лейно, Міки Валтарі, Арто Паасилін¬ни, Кристіана Смедса, Карі Готакайнена, Леени Легтолайнен. 2003 р. здобув другу премію на конкурсі молодих митців «СтАрт» за переклад книжки письменника Арто Паасилінна «Рік зайця».
Улюблений сайт літературної критики
