9 червня о 13:00 у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відбудеться перегляд й обговорення фільму «Я камінь з Божої пращі…» про українського археолога і поета Олега Ольжича, якого в ніч із 9 на 10 червня 1944 року гестапо закатувало в таборі смерті Закзенгаузен, інформує Вголос із посиланням на прес-службу музею.
Представлятиме документальну стрічку її автор – український кінорежисер Аркадій Микульський, відомий як автор драми «Вишневі ночі» про трагічне кохання енкаведиста і зв’язкової українського підпілля. Режисер переклав мовою кіно 15-річне дослідження Леоніда Череватенка біографії Олега Ольжича.
Кінотрилогію «Я камінь з Божої пращі…» у 2002 році відзначили Національною премією України імені Т. Шевченка. Вона об’єднує стрічки: «Ольжич» (1996), «Доба жорстока, як вовчиця», «Незнаний воїн» (2000). Усі три фільми поступово показують і долю Ольжичевого батька – поета Олександра Олеся (Кандиби), і дитячі роки самого Олега, і часи навчання Ольжича у Празі, і його наукову діяльність в Європі та поза нею, і діяльність ОУН, до якої він був залучений ще Коновальцем, – в Закарпатській Україні, а потім – у Києві та Львові, і його мученицьку смерть у Заксенгаузенській в’язниці 1944 року.
Життя Олега Ольжича було коротким, закритим для багатьох, але надзвичайно яскравим. Цей чільний діяч українського націоналістичного підпілля загинув у 37 років. Режисер стрічки так закомпонував численні й різнорідні епізоди – спогади, фото, кінохроніку, краєвиди міст, – що герой, востаннє сфотографований у рік своєї загибелі, постає в цьому щільному контексті не просто зі скупих світлин, а ніби знятий на кіноплівку.
«Коли Леонід Череватенко дав мені прочитати свою працю, а це 70 сторінок дослідницької роботи, я загорівся ідеєю зняти фільм. Прочитав вірші Ольжича і став думати, як передати на екрані його світ. Наш фільм не тільки про поета, а й про його покоління, про час, в якому вони жили. Тому у нас є фрагменти різних періодів української історії. Зокрема, про Голодомор 1933 року. У процесі роботи над стрічкою ми застали в живих лише чотирьох найближчих соратників Ольжича і його дружину, що перенесла два інсульти. Інтерв’ю з ними дає можливість розкрити характер цієї людини та зрозуміти її. Всі розповіді очевидців залишили в моїй душі незгладимий слід, і я сподіваюся, що наш фільм не залишить байдужими й глядачів», – розповів Аркадій Микульський.
Улюблений сайт літературної критики
