Девід Єллоп. Як вони вкрали у нас гру

Поділитися
Tweet on twitter
Девід Єллоп. Як вони вкрали у нас гру. — К.: Темпора, 2012

Книга, яку ФІФА намагалася заборонити!

Автор описує історію чемпіонатів світу з футболу в ХХ ст. – найцікавіші моменти матчів, закулісну гру, комерціалізацію та корупцію на найвищому рівні. Оповідь базується на численних спогадах та інтерв”ю, зокрема з двома президентами ФІФА — Жуаном Авеланжем та Зеппом Блаттером — та легендарним Пеле.

ЦИТАТИ:
Футбол був справді гарною грою — безкласовою, безрасовою, об”єднавчою. Гра дала нам універсальну мову, пропонувала чарівні ідеали, у багатьох сенсах вона була зразком того, як потрібно жити. У грі була єдність, чесність, етика й мораль. Усього цього більше немає. Вони все вкрали. Вони вкрали гру.

Щорічний фінансовий обіг футболу — 255 мільярдів доларів. У цій галузі прямо чи побічно працевлаштовані понад 450 мільйонів людей. У 198 країнах функціонують національні асоціації, афіліовані з ФІФА. У моїй організації більше країн, ніж з ООН. Це вже не “Держава — це я”, це – “світ — це я”. Жуан Авеланж, як і багато інших правителів, посилював свою позицію на престолі, неухильно розширюючи імперію.

За двадцять чотири роки його правління футбол трансформувався. За ці двадцять чотири роки , попри надлишок комерціоналізму, що затоплює футбол, гра зміцнила свої позиції в народі. За результатами недавнього опитування 95% британців 20-34 років між сексом з ідеальною жінкою і матчем Чемпіонату світу з футболу оберуть останній.

ВІДГУКИ В ЗМІ:
http://observer.guardian.co.uk :
Девід Єллоп був першим, хто написав про корупцію у футболі. У своїй розвідці він викриває темні сторони президенства Зеппа Блаттера за час його головування у ФІФА. А також показує, завдяки яким махінаціям чільнику ФІФА вдалося отриамати свою посаду.

ПРО АВТОРА:
Девід Єллоп

David Yellop (1937, Лондон) — британський письменник, публіцист, спеціалізується на кримінальних розслідуваннях. Автор книжок про серійних вбивць, міжнародну наркоторгівлю, корупцію, інтриги католицьких сановників.

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики