Жовква – невеличке містечко. Таке невелике, що 15-20 хвилин цілком вистачить, аби обійти його історичний центр, повернутися до центральної площі міста й звернути у провулок, який пахне грушевим варенням. Так, саме грушевим. І саме наприкінці травня. За цим провулком ви познайомитеся з трирічною дівчинкою Наталкою, її татом Михайлом і бабусею Марічкою. Перше, що дівчинка у вас запитає: «А в тебе є мама?» Друге – чи є у вас велосипед. Ви розкажете дівчинці про свою маму, поділитеся цукеркою або ще чимось, що є у вашій сумці (жувальна гумка? м’ятні драже?) і підете, домовившись зустрітися наступного разу. Дівчинка нагадає вам, як давно ви були в дитинстві, і ви зрозумієте, що це все – не випадково, адже саме в ці дні й у цьому містечку під Львовом, у гостинному парку-готелі «Акварель» 23-25 травня вперше в Україні всерйоз і «по-дорослому» розмовляли про дитинство, а точніше – про дитячі книжки.
«Від великого до малого» — таким є гасло проекту, що розпочав серйозну дорослу розмову про дитячі книжки: від «великого», дорослого, автора — до «малого» читача. У рамках програми відбулося понад десять круглих столів на найбільш актуальні теми, що стосуються дитячої літератури, а також презентації «літературних регіонів», знайомство з наймолодшим поколінням авторів дитячих книжок тощо. Теми круглих столів, участь у яких узяли відомі письменники, бібліотекарі, видавці, науковці й громадські діячі – Маріанна Кіяновська, Мар’яна Савка, Уляна Гнідець, Іван Андрусяк, Володимир Брискін, Діана Клочко, Олександра Коваль, Володимир Панченко, Богдан Будний, Олена Галета, Тетяна Качак, Марія Зубрицька, Оксана Кротюк, Дзвінка Матіяш, Марина Павленко, Соломія Чубай, Євгенія Пірог, Тетяна Савченко та інші, стосувалися найгостріших проблем сучасної літератури для дітей: спадкоємності поколінь дитячих письменників, дитячих бібліотек, критеріїв оцінки дитячих книжок, викликів і перспектив сучасної української книжки для дітей, нової компетенції дітей та підлітків в інформаційну епоху тощо.
Одним із найцікавіших проектів стало музично-поетичне дійство від співачки й композиторки Яни Іщук, «Гич-оркестрів» і Соломії Чубай — «Скоромовка не для вовка» на вірші Грицька Чубая. Нове звучання відомих віршів львівського поета – чудовий подарунок як для дітей, так і для дорослих.
Кульмінацією проекту «Від великого до малого» стала свого роду перевірка дев’ятки фіналістів літературної премії «Великий Їжак» на безпосередніх читачах – учнях і ученицях жовквинських шкіл. Так, 25 травня, — коли в українських школах саме віддзвенів останній дзвоник, і за кілька годин до церемонії вручення першого «Великого Їжака» найкращому сучасному українському письменникові, — автори «дев’ятки» на чолі з директором премії, письменницею Маріанною Кіяновською вийшли з гучномовцями на центральну площу Жовкви, щоби почитати дітям свої книжки.
І тут сталося не зовсім так, як гадалося, а навіть краще: виявилося, що діти й самі залюбки читатимуть своїх улюбленців – Марину Павленко, Дзвінку Матіяш, Сашка Дерманського, Олексу Росича, Юрка Бедрика, Валентина Бердта, Романа Скибу, Михайла Григоріва й Василя Голобородька.
Отак історичне місце – ганебний стовп (прангер), що існував іще з часів заснування Жовкви, — став місцем письменницької й головне – дитячої, читацької, – слави. Кожен із тих, хто насмілився піднятися на прангер, аби почитати вірші з «Тьоті Бегемоті» чи уривки з «Русалоньки» й «Чудового Чудовиська», одержав у подарунок книжку з автографом її автора чи авторки. Охочих, як кажуть, було – «ліс рук»! Решту книжок (а їх було зо два десятки!) «Великий Їжак» подарував жовквинській бібліотеці.
Нарешті, кожного, хто впродовж останніх півроку спостерігав за долею єдиної незалежної недержавної літературної премії «Великий Їжак», цікавило найголовніше питання: кого ж із дев’ятки фіналістів визнано переможцем першого «Їжака». Витримавши традиційну в таких випадках інтригу, голова журі Леся Демська-Будзуляк оголосила ім’я переможця, що стало абсолютною несподіванкою, — Валентин Бердт, автор книжки «Мій друг Юрко Циркуль та інші» (2010). Саме йому дістався почесний диплом першого лауреата «Великого Їжака» й грошова винагорода в розмірі 10 тис. грн. За словами Лесі Демської-Будзуляк, у «Моєму другові Циркулю…» чіпляє насамперед те, що це — «історія про життя підлітків, десь таких, якими була більшість із нас», її герої – благородні, світлі, вони вірять в ідеали, проте вони зовсім не штучні – живі. А крім того, як відзначила голова журі, текст Валентина Бердта – це дуже добра, світла й весела історія, написана напрочуд легкою і гарною мовою. Утім, через прикрі обставини, що не дозволити письменникові бути на церемонії вручення, володар першого «Великого Їжака» отримає свої призи трохи згодом.
Та зрештою, у справі «Великого Їжака» й проекту «Від великого до малого» це далеко не найголовніше; головне те, що Валентин Бердт разом із восьма фіналістами премії одержить можливість безпосередньо зустрітися зі своїми маленькими читачами, поїхавши у великий письменницький тур Україною. Утім, насправді тур уже розпочався – у квітні маленькі мешканці Полтави, Харкова, Донецька (і Макіївки) та Києва вже встигли познайомитися з «їжачими авторами».
Отож, у «Великого Їжака», яким увесь цей час опікувалися дві львів’янки – Маріанна Кіяновська й Мар’яна Савка – все вдалося: успішний дебют, широка інформаційна кампанія й добрий початок для такого потрібного проекту «Від великого до малого». У планах організаторів ще багато цікавого й корисного – письменницькі тури Україною, співпраця з Міжнародною радою з питань дитячої книжки (IBBY), школа дитячої творчості й премія «Малий Їжак»… На все це, ясна річ, потрібен не лише ентузіазм організаторів і благодійників, а й сприяння як мінімум місцевих рад – адже церемонію нагородження переможця планують щороку проводити саме в маленьких провінційних містечках на зразок Жовкви. Це принципова позиція оргкомітету премії – повернути провінції статус культурних осередків, а також ознайомити дітей із найновішими здобутками дитячої літератури.
Утім, як наголосила М. Кіяновська, яка народилася й навчалася в Жовкві, попри офіційні запрошення й імпровізований «мітинг» у самому серці Жовкви мер міста Петро Вихопень – єдиний із українських чиновників, котрий знайшов час відвідати церемонію вручення «Великого Їжака». Не пошкодував свого часу й директор Польського інституту в Україні Ярослав Ґодун, який приїхав до Жовкви разом із родиною. Польща має великий досвід організації подібних проектів. Зокрема, вже понад 10 років успішно існує програма «Вся Польща читає для дітей» (Cała Polska Czyta Dzieciom), у рамках якої дорослі одного чудового дня читають своїм і чужим дітям. Маю надію, що зі стартом «Великого Їжака» й українські батьки, дядьки, тітки й інші дорослі читатимуть своїм дітям регулярно, і то найкращі сучасні твори для дітей. І навіть маленькій дівчинці Наталці з маленького міста Жовква хтось «великий» читатиме гарні дитячі книги.
Наступного й усі наступні роки «Великого Їжака» вручатимуть 1 червня, в День захисту дітей. Це символічно, адже добра, світла і якісна книжка – те, що мусить захищати майбутні покоління не тільки від неуцтва, а й, як писав в одній із книжок Сашко Дерманський, від «духовного зчервивіння». А це, погодьмося, варто захищати.
Усі фото Ольги Купріян.
Читайте також: Світло в тумані.
Народилася 1988 року на Київщині. Закінчила національний університет «Києво-Могилянська академія». Авторка численних статей, оглядів і рецензій для журналів «Однокласник», «Український журнал», «Критика», «Барабука» видання «Друг читача», сайту «Великий Їжак» тощо. Авторка книжки для підлітків «Солодкі поцілунки»
