Початок ХХІ століття на Заході вже встигли назвати «золотою добою» літератури для підлітків. Утім, в Україні цей сегмент і досі лишається одним із найменш заповнених, — пише Siteua.
За невеликим винятками українські видавці намагаються обходити царину літератури для підлітків (аудиторія – молоді люди віком 12-20 років). За словами Володимира Брискіна, директора вінницького видавництва «Теза», «видавати сьогодні підліткову літературу – невдячна справа. Продається вона куди гірше, ніж дитяча. До того ж, на відміну від останньої, її неохоче беруться реалізовувати. У магазинах або не знають, як її продавати, або ж просто не хочуть мати справу з тим, що вимагає додаткових зусиль: відведення окремої полички, вивчення асортименту тощо». «З іншого боку, — додає Володимир Брискін, — сьогодні спостерігається тотальний дефіцит авторів, які готові взятися за написання підліткового роману і які вміють це робити».
Однією з причин, що перешкоджають розвитку такого сегменту в сучасній українській літературі, як young adults («юні дорослі»), є специфічне коло тем, яких вона торкається: підлітковий суїцид, перші сексуальні контакти, наркоманія та алкоголізм, насилля в родині, підліткова вагітність та ін. В Україні, на відміну від західного книжкового ринку, до відвертого обговорення таких тем на сторінках романів для юнацтва ще не готові.
«Щоби зачепити підлітка, — переконаний В. Брискін, — книжка має розповідати про ті проблеми, які його хвилюють. Однак бальшість таких проблем і досі є табу для нашого суспільства…».
Неохоче видають і переклади зарубіжних романів для тінейджерів.
«Ми дотримуємося тієї думки, що в юному віці слід прочитати якомога більше класики – творів Жуля Верна, Рафаеля Сабатіні, Луї Буссенара та інших «китів» пригодницького жанру. Краще, щоби діти, які читають із задоволенням, відволікалися від шкільної програми саме на цю літературу, — вважає Світлана Скляр, головний редактор видавництва «Клуб сімейного дозвілля». — Тому ми видаємо небагато книжок із популярного містичного напряму: як правило, три- або п’ятитомові саги. Але натомість намагаємося вибрати найкраще, що пропонують зарубіжні видавництва, скажімо, книжки, що стали подією закордоном, відзначені спеціалізованою або жанровою преміями тощо».
Головна редакторка київського видавництва Олена Мовчан не поділяє песимізму щодо перспектив сучасної української літератури для підлітків. Про це вона розповіла в коментарі «ЛітАкценту». «Передовсім мушу завважити, що наше видавництво категорично не сприймає крайнощів. Формулювання на кшталт «сучасні діти не читають», «в Україні немає підліткової літератури», «паперова книга вмирає» тощо здатні хіба нагнітати, зіткнути лобами. Нерідко це штампи, які мають небагато спільного з реальністю, — вважає Олена Мовчан. — А реальність така, що література для підлітків – це дуже широке поняття. Добираючи до видавничого портфелю книжки для цієї непростої авдиторії, ми насамперед орієнтуємося на: експериментальну прозу (книга без автора «Людина в (м)асьці», яка побачила світ наприкінці минулого року і мала непоганий резонанс; чи роман «Хрустальна свиноферма» Михайла Бриниха, який ми нині готуємо до друку); психологічну прозу (трилогія «Марійка і Костик» Степана Процюка, пригодницька повість «На межі можливого» Олекси Білоброва, «Коли відпочивають янголи» Марини Аромштам, нові повісті Ірен Роздобудько і Степана Процюка, які готуємо до друку); науково-популярну літературу (у наших найближчих планах – серія книжок про фінанси в сучасному світі, яку для нас готує відомий український економіст Володимир Стулєй; перша книжка з цієї серії, присвячена догрошовому обміну, має побачити світ уже влітку цього року)».
І все ж, погоджуються у видавництві «Грані-Т», якісних повістей для підлітків сучасні українські автори майже не пропонують. «Рукописи до портфелю, в тому числі й підліткового, ми відбираємо дуже ретельно, — каже О. Мовчан. — А якісна пропозиція того, що нас цікавить найбільше – психологічних повістей від українських письменників та науково-популярних творів від українських науковців – украй мала. Найлегший шлях – купувати права і видавати переклади. Однак хочеться мати національний продукт…».
Сам завдяки перекладам заповнюють «дірки» в підлітковій літературі львівське видавництво «Урбіно», а також київські «КМ Publishing» і «Країна мрій». Так, упродовж двох останніх років «Урбіно» видало класику підліткової літератури — три романи популярної польської письменниці Барбари Космовської («Буба» і «Буба: мертвий сезон», «Позолочена рибка»), а також бестселер Крістіне Нестлінґер «Маргаритко, моя квітко». У свою чергу, у видавництві «КМ Publishing» вийшов світовий бестселер Сюзанни Коллінз «Голодні ігри», тоді як раніше у «Країні мрій» побачив світ інший бестселер у перекладі українською – «Сутінкова сага» Стефані Маєр.
«ЛітАкцент».
Читайте також:
Чекаючи на Стівенсона, або Острів, де не шукають скарби
Улюблений сайт літературної критики
