Розповідь про постать видатного танцівника і хореографа ХХ століття киянина Сергія Лифаря, який майже тридцять років очолював балет Гранд Опера в Парижі, написана на основі матеріалів із архіву митця у Києві. Це більш як шістдесят листівок, знімків, інших документів, надісланих і переданих Сергієм Лифарем рідним після втечі зі кордон 1923 року. Також особисті речі й документи батька артиста, Михай¬ла Яковича, і його другої дружини Марії Михайлівни Лифар (у дівоцтві Дяченко). Якраз у її нащадків, родини Дяченків-Асєєвих, і зберігався цей ніде не оприлюднений і недосліджений архів.
Залучено великий обсяг фактажу – від виданих в Україні спогадів Лифаря, мемуарів про нього до документів зі справи, заведеної Київським ОГПУ 1932 року після чергової вдалої втечі за кордон наймолодшого сина родини Лифарів Леоніда. У книжці вміщено й додаток – присвячені Лифареві уривки з роману-есе автора «Олек¬сандр Вертинський, нащадок Гоголя».
Видання, окрім власне архівних листівок і фотографій, ілюстроване знімками автора, зробленими в Парижі й у його передмісті Сент-Же-нев’єв-де-буа, де на могилі митця стоїть пам’ятник із написом «Серж Лифар із Києва».
Улюблений сайт літературної критики
