«Роман «Імператор повені» – краща річ раннього Єшкілєва. Тут він відверто позиціонує себе у сучасному літпроцесі: поміж Валерієм Шевчуком та Мариною і Сергієм Дяченками – якраз на світовій широті Умберто Еко. Як усі ці майстри, він переконливо рекомендує і себе як майстра сюжетного розвішування рушниць та феєрверків із них. І так само переконливо витворює «приватні міфи – заповідні свічки на вівтарях самоповаги».
…Єшкілєва уже не влаштовує стандартний читач фентезі, котрий оргазмує від самих лише декорацій «меча і магії». Йому потрібен сучасний прагматик – дитя нинішнього інформпростору. Підсадити такого на літературну голку можна, на його думку, за допомогою радикального домішування до класичного фентезі компонентів найкращого з актуальних жанрів – детективу.
Схоже, «Імператор повені» не був належно прочитаний нашою критикою…»
Костянтин Родик, «Україна молода», 14. 11. 2009.
Улюблений сайт літературної критики
