Юрій Луценко написав з тюрми другий лист. У цьому зверненні до українців йдеться про зомбування суспільства через чужорідний інформаційний простір, “шансонізацію” культури і значення справжніх мистецьких явищ: від музики до книги.
Поданий тут уривок листа – це своєрідний літературний “рейтинг” від Юрія Луценка, його враження від нових книжок Ліни Костенко та Оксани Забужко:
“… За два дні я проковтнув “Записки…” Ліни Костенко. Скільки живих думок, щирих емоцій, вірних висновків! Як свіже повітря в годину щоденної прогулянки, що належить ув’язненим, такі книги, очевидно, необхідні тим, хто хоче лишатися людьми в Україні.
Врятуйте наші душі – вимкніть зомбоящик, візьміть книги Андруховича, Забужко, Костенко, Загребельного, Іваничука, Дзюби, Грабовського, Шкляра, Мушкетика, Горліс-Горського, Вінграновського, Стуса.
Вимкніть бидлячий шансон в авто і на роботі. Полікуйтеся Квіткою Цісик, “Пікардійською терцією”, Івасюком, Чубаєм.
Звичайно, кисень справжніх емоцій чекає у Чехова, Достоєвського, Шукшина, Булгакова, Бердяєва, Хемінгуея. Ремарка, Селенджера, Муракамі, Гендінга, Маркеса, Бродського, Шекспіра, Ахматової, Блока.
Після минулих виборів, коли розчарування і безнадія захопила суспільство, мене двічі врятували книжки. “Музей забутих секретів” пані Забужко пронизливо підтвердив – у кожному часі є місце для підлості й зрад, а є місце для вірності й пожертви. Нова книга пані Костенко вчить тому є – лінію оборони фронту національної гідності мають тримати не тільки мертві герої, але й живі українці…”
Повний текст листа можна прочитати на сайті ukranews.com.
Улюблений сайт літературної критики
