Ця невеличка книжечка збагатить життя всіх читачів, особливо молоді. Адже Валерій Марченко — київський журналіст і дисидент брежнєвської пори, який загинув в ув’язненні у віці 37 років, — назавжди залишиться молодим. Його листування з італійською студенткою Сандрою Фапп’яно має магічну силу омолоджувати серця, бо привносить чар романтичного єднання людських душ. Ці люди, яких понад «залізну куртину» єднали щира симпатія і чисте почуття, так ніколи й не змогли зустрітися… Сьогодні «азійське дикунство» поліцейської держави, яка топтала долю Валерія й багатьох інших українських політв’язнів як ідеологічних ворогів, видається справді неймовірним. Проте ще зовсім недавно це було «нормою» нашого життя. Тож читаймо цей світлий, хоч і болісний, документ епохи, щоб те дикунство ніколи не повторилося.
Улюблений сайт літературної критики
