Українська дитяча книжка не може похвалитися великою увагою з боку громадськості. Проте в останні роки ситуація потрохи змінюється. Народився на світ травневий «Форум видавців – дітям» у Львові, де, окрім ярмарку дитячої книжки, відбувається чимало супутніх заходів, зокрема й наукова конференція, присвячена дитячому читанню. Видавництво «Грані-Т» запровадило два вкрай потрібні всеукраїнські конкурси – конкурс рукописів «Золотий лелека» та конкурс на кращий відгук на сучасну дитячу книжку. Обидва прижилися і викликають щораз дужчий резонанс.
І ось нова приємність у світі дитячої літератури. З 27 по 31 жовтня у Музеї книги і друкарства України, що на території Києво-Печерської Лаври, відбувся перший фестиваль «Азбукове королівство магів і янголів». Подія для Києва знакова, бо виставка дитячої книжки, що традиційно відбувається в «Українському домі», так і не набула життєдайної сили і звелася, по суті, до продажу новинок.
Натомість директор Музею книги і друкарства Валентина Бочковська-Мартинович прагне не залишати столицю без відчуття дитячого книжкового свята. Тому й ініціювала п’ятиденний фестиваль. Вигадлива назва пояснюється просто: «маги» – це письменники, які «з нічого» творять шедеври, янголи – це дітки, для яких пишуться твори, а «Абеткове королівство» — найбільший в Україні музей книги. Де ж проводити книжковий фестиваль, як не в цьому унікальному місці, у якому триста років працювала друкарня Києво-Печерської Лаври, розбудовуючи фундамент нашої національної культури?
Адже музей – це не тільки сховище рідкісної книжки, а й живе спілкування. Він повинен дихати, жити, пульсувати, енергетично в’язати минуле із майбутнім. Велике враження на пані Валентину Бочковську-Мартинович справило стажування у США, коли вона на власні очі побачила, як у тамтешніх музеях оживають давні ремесла. А чому б і нам не спробувати?
І вже нині в Музеї книги і друкарства у вихідні працюють майстер-класи «Музейна папірня», де показують, як виготовлявся папір у давнину, та «Скрипторій», де всіх охочих вчать давньої каліграфії – малюють глаголицю чи єгипетські ієрогліфи. До суворих музейних стін потягнулися дорослі і діти.
Коли пані Валентина побачила літературний фестиваль у Бібліотеці конгресу США, то загорілася думкою про таке ж дійство у Музеї книги. А оскільки дорослих фестивалів у Києві достатньо, то взялися за дитячий. Тим паче, що сама любить читати книжки своєму синові-школяреві, тож усіх дитячих письменників добре знає заочно.
Ось так і виникло «Абеткове королівство магів і янголів» — фестиваль дитячої книжки. Жодної комерційної мети «Абеткове королівство» не сповідувало. Головна мета – зустрічі з цими неймовірно цікавими людьми, які творять дитячу книжку, – письменниками, художниками, видавцями. (Хоча була й можливість придбати книжки авторів, які презентувалися).
Адже країна має знати своїх героїв! Тому «Абеткове королівство» вирізнялося камерністю і напрочуд домашньою атмосферою. Тут не було гостей і господарів. Усі були своїми, рідними. Протягом п’яти днів Музей книги був переповнений дивовижною атмосферою свята душі і духовності. Дитячі голоси перепліталися із музичними інструментами, читання авторами власних текстів із співом. Одна форма творчості перетікала в іншу: розгадування квесту – у виливання шоколаду у формочки, творення екслібрисів – у тиснення на телячій шкірі, театральна вистава – у концерт давньої музики…
Усе це йшло якось само по собі, без жодного офіціозу і навіть керування згори, що і є ознакою справжнього фестивалю. Пані Валентині Бочковській-Мартинович вдалося зібрати справжнє гроно перших імен української літератури: Володимир Рутківський, Леся Воронина, Зірка Мензатюк, Сашко Дерманський, Олекса Росич, Наталя та Валерій Лапікури, Богдан Жолдак, Костя Гнатенко, Іван Андрусяк, Марія Людкевич, Роман Скиба, Юрій Бедрик, Андрій Кокотюха, Гурам Петріашвілі та багато інших. Приїхали письменники з різних куточків України: Одеси, Львова, Ужгорода, Харкова…
Чудові зустрічі відбулися з дитячими ілюстраторами Костем Лавром, Максимом Паленком, Ольгою Квашею, Вікторією Ковальчук та зовсім юною Ксенією Степась. Цікавими були зустрічі із видавцями — Іваном Малковичем «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» та Мар’яною Савкою «Видавництво Старого Лева».
Виставки стали ще однією родзинкою фестивалю. Окрім ілюстрацій згаданих художників, можна було помилуватися і дитячими малюнками Міжнародної пересувної виставки «Золотий мольберт» та «На своїй землі» із Білорусі. Вразила виставка рукотворних книг «Арткнига» — кожна з яких існує лише в одному примірнику.
Найбільшу цікавість дітей, ясна річ, викликали майстер-класи. Їх було неймовірно багато – «Мій екслібрис», дитячої трафаретної ілюстрації «Абетка», «Вітальна листівка», «Музейна папірня», «В гостях у Пегаса», «Українська каліграфія»», «Казкова терапія», «Ораторське мистецтво», «Духовна музика», «Акварельні плямки» від відомої литовської художниці Сігуте Ах. Все хотілося спробувати, причому не тільки дітям, а й батькам.
Окраса фестивалю — вистави Дому «Равлик» (за мотивами книжки Лесі Ворониної «Сни Ганса Християна») та львівського театру «Мета» (за поемою «Сон» Тараса Шевченка). В обох акторами були діти.
Вразили також чудові концерти кобзаря Тараса Компаніченка з гуртом «Хорея козацька» та виступ гурту «Двіо». Звучання стародавніх українських інструментів та духовних співів у стінах лаврської друкарні – це було щось надзвичайне!
Ясна річ, що працювати ще є над чим. І насамперед — над тим, як привабити на фестиваль киян. Але це загальна проблема Києва, великого мегаполісу, перевтомленого біганиною. Навіть книжкові ярмарки тут вирізняються малолюдністю.
Це розуміє і сама натхненниця фестивалю Валентина Бочковська-Мартинович. Головне, що свято вдалося. Була атмосфера спілкування, взаємозбагачення, якою, наприклад, завжди вирізнявся «Ужгородський книжковий Миколай».
Тож є всі сподівання, що «Абеткове королівство магів і янголів» у столиці приживеться. І творці української дитячої книжки будуть мати своє щорічне місце гуртування не тільки у травневому Львові, а й у жовтневому Києві.
Текст: Олександр Гаврош
Фото: Марія Семенченко
Олександр Гаврош народився 26 березня 1971 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики Львівського Національного університету імені Франка. Працює в закарпатських та всеукраїнських ЗМІ. Член Асоціації українських письменників. Переможець «Коронації слова» 2007 року (ІІ місце) та лауреат 2008 року за п’єси «Ромео і Жасмин» і «В Парижі красне літо…». Автор поетичних збірок «Фалічні знаки» («Дніпро», 2004), «Тіло лучниці» («Піраміда», 2006), «Коньяк з дощем»(«Факт», 2009); публіцистичних книжок «Моя р-р-революція» («Карпатська вежа», 2005), «Закарпатське століття: ХХ інтерв’ю», («Мистецька лінія», 2006) «Владика Мілан: «Свобода – це можливість обирати добро» («Карпатська вежа», 2009); «Точка перетину» («Грані-Т», 2009); дитячих повістей «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» («Видавництво Старого Лева», 2007), «Пригоди тричі славного розбійника Пинті» («Видавництво Старого Лева», 2008). Остання стала лауреатом Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2008» як краще видання для школярів середнього та старшого віку. Упорядник гумористичних альманахів «Карпатський словоблуд» та «Карпатський блудослов». Упорядник публіцистичних дайджестів: «Украдена перемога: хроніка найбрутальніших виборів», «Мукачівська епопея», «Закарпаття: 15 справ УСБУ», «Михайло Заяць -- наша людина в кіно». Також твори друкувалися в часописах «Сучасність», «Київська Русь», «Ї», «Дніпро», антології «Біла книга кохання», альманахах «Джинсове покоління», «Корзо». Окремі твори перекладені білоруською, словацькою, польською, сербською мовами. Засновник і співголова журналістського клубу «НеТаємна вечеря». Автор багатьох творчих проектів. Лауреат журналістської премії імені Йосипа Терелі (2010 рік). Захоплення – література, історія, культура.
