
130 років від дня народження Андрія Бєлого — одного з найяскравіших представників російського Срібного віку, поета і прозаїка, відзначає сьогодні, 26 жовтня, Москва.
Напередодні ювілею відкрилася п’ятиденна наукова конференція «Андрій Бєлий у світі, що змінюється», в якій беруть участь дослідники його творчості зі всього світу. А сьогодні в московському музеї Пушкіна відбулося відкриття великої виставки «Андрій Бєлий: об’єднаний архів». На ній представлено найцікавіші матеріали, пов’язані з іменем письменника з архівів, музеїв і приватних колекцій.
Андрій Бєлий — літературний псевдонім, справжнє ім’я письменника — Борис Миколайович Бугайов. Він народився в 1880 році в Москві, до двадцяти шести років жив в особняку на Арбаті, де зараз функціонує меморіальний музей-квартира. Дебютував Андрій Бєлий книжкою «Симфонія», написаною в жанрі ліричної ритмізованої прози з містичними мотивами і гротескним сприйняттям дійсності. Андрій Бєлий — автор збірок віршів «Золото в лазурі», «Попіл», «Урна», романів «Срібний голуб», «Петербург», «Маски», дилогії «Москва» та інших. Виступав як теоретик символізму і справив великий вплив на розвиток цього напрямку літератури, автор ряду статей і нарисів про Блока, Гоголя, Достоєвського. Андрій Бєлий помер в 1934 році, похований на Новодівичому кладовищі.
За матеріалами Library.ru

Улюблений сайт літературної критики