Перевидано дитячий журнал упівського підпілля

Поділитися
Tweet on twitter
Журнал «Орлики». Зображення із сайту radiosvoboda.org
Журнал «Орлики». Зображення із сайту radiosvoboda.org

В Івано-Франківську перевидали журнал «Орлики», який 60 років тому друкували в підпіллі ОУН-УПА.

Ініціатори ідеї – Клуб української інтелігенції імені Богдана Лепкого – презентували видання 15 квітня в міському Центрі патріотичного виховання молоді імені Степана Бандери.

Вірші про Україну і мову Спиридона Черкасенка та Сидора Воробкевича, оповідання про Федя, який став повстанцем, заклики до маленьких читачів «любити рідну мову і тільки нею розмовляти», «допомагати батькам, братам, сестрам, що пішли в УПА», «ховати таємниці від ворога», малюнки, загадки та ребуси – все це увійшло до відтвореного через 60 років дитячого журналу «Орлики», який видавали повстанці УПА. Однак тепер видання друкують відкрито, а не в підпіллі, нині його можуть читати усі охочі.

Один із ініціаторів відтворення журналу – голова обласного Клубу української інтелігенції імені Богдана Лепкого Уляна Скальська. Вона пригадує своє здивування, коли книголюб, колекціонер раритетної літератури, лікар за фахом Микола Рудевич приніс до клубу журнал, що зберігся ще з 1951 року. Ідея перевидати видання виникла одразу.

Перевидання «Орликів» через брак коштів вийшло невеликим накладом – близько 500 примірників. Фінансування здійснювалось за рахунок пожертвувань приватних осіб. Вступне слово до журналу написав голова обласної спілки письменників України Євген Баран. Випуск дитячих журналів у підпіллі він вважає свідченням того, що упівці не просто боролись за незалежність, а й  працювали на перспективу української держави.

Частину перевиданих «Орликів» організатори передадуть до шкільних бібліотек, інші – розповсюджуватимуть у Центрі імені Степана Бандери під час патріотично-виховних заходів. У Клубі української інтелігенції сподіваються передрукувати більше підпільних видань УПА, якщо вдасться віднайти їхні оригінали.

За матеріалами Радіо Свобода

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики