
Велич історичного призначення та драма самотньої людської душі – ці два виміри нерозривно пов’язані у творі. Драма поразки стає філософією відродження, катарсисом, повстанням з руїни людини і народу. Перемога над поразкою — основний філософський і психологічний код цього твору. Для широкого читацького загалу.
Художнє оформлення Сергія Якутовича та диск із записом Петра Бойка творять разом із романом у віршах неповторний мистецький синтез, доповнений глибокою аналітикою — статтею Івана Дзюби про творчість Ліни Костенко та статтею Володимира Панченка про «Берестечко».

ЛітАкцент
Улюблений сайт літературної критики