19 грудня 1919 року в Кролевці, що на Сумщині, народився Микола Олексійович Лукаш, видатний український перкладач, що знав понад двадцять мов.
Перекладацька спадщина Миколи Лукаша – це весь обшир європейської (і не лише європейської) культури в геніальному українському відтворенні.
Найпліднішим було відносно благополучне для Миколи Лукаша двадцятиліття з 1953 до 1973 рік, коли він переклав «Фауста» Гете, «Мадам Боварі» Флобера, лірику Шіллера, «Декамерон» Бокаччо та багато іншого.
Микола Лукаш завжди виступав на захист письменників, які відчували на собі утиски влади. А після арешту Івана Дзюби, якого вважав видатним діячем української культури, Лукаш, вимагаючи його звільнення, запропонував заарештувати себе замість нього. Цей вчинок дорого обійшовся видатному перекладачеві. Багато років він фактично перебував під домашнім арештом.
Як повідомляв ЛітАкцент, Розпорядження Кабінету міністрів України Про заходи щодо відзначення 90-річчя від дня народження Миколи Лукаша передбачає, зокрема, таке:
— проведення у м. Києві літературно-мистецького вечора, присвяченого діяльності видатного діяча української культури, перекладача і лексикографа Миколи Лукаша, просвітницьких та культурно-мистецьких заходів у населених пунктах, пов’язаних з його життям і діяльністю;
— опрацювання питання щодо присвоєння Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Миколи Лукаша;
— підготовку та видання повного зібрання перекладів, книги спогадів про життя і діяльність, словника лексичних раритетів Миколи Лукаша, лексичної картотеки, книги Б. І. Чернякова «Микола Лукаш. Бібліографічний покажчик 1953—2005» та присвяченої Миколі Лукашу книги «Вінок Лукашеві».
Улюблений сайт літературної критики
