Граф П’єралвізе Серего Аліґ’єрі, прямий нащадок Данте Аліґ’єрі, відмовився приїхати на церемонію реабілітації свого великого пращура флорентійською міською радою.
На думку графа, флорентійці недостатньо покаялися. Формальна реабілітація Данте передбачала вручення мером Флоренції графові Серего Аліґ’єрі золотого флорина, вищої винагороди міста.
Данте Аліґ’єрі був вигнаний з рідної Флоренції 1302 року; йому заборонили повертатися туди під страхом страти. Він помер 1321 року у Равенні, так і не побачивши більше своєї батьківщини. «Божественна комедія» була написана ним у засланні.
Влітку 2008 року флорентійський муніципалітет зважився на офіційну реабілітацію поета, але з 24 чиновників п’ятеро, всі з опозиційного лівого угрупування, проголосували проти цієї постанови. Ті, хто виступав проти очищення імені Данте, визнали, що поетові не потрібне рішення міських властей. «Якби його стратили, ми що, просили б про його воскресіння?» – заявив лідер радикальних лівих Нікола Ротондаро.
П’єралвізе Серего Аліґ’єрі заявив, що ледь не плакав, читаючи документи дебатів чиновників флорентійського муніципалітету: «Це було що завгодно, але не колективне покаяння та символічне закінчення заслання…»
Джерело: Кульбіт
Улюблений сайт літературної критики
