Рецензії

Здається, що більш-менш адекватно описати речі, які виходять поза межі будь-якого індивідуального досвіду, можна лише за допомогою метонімій

Існує низка знакових дитячих книг, написаних достатньо давно, щоб уже стати класичними, і досить талановито, щоб досі привертати увагу дітей.

Так склалося, що усі знайомі мені художники, або гарно малюють, або гарно висловлюють свої думки. Часто буває так, що мені подобаються роботи якогось художника, але зовсім не подобаються його думки і навпаки. Однак є винятки до цього правила

Наскільки етично читати чужі листи? Або сформулюємо питання інакше: наскільки цікавий нині для читача епістолярії? Далеко не вся чужа кореспонденція варта того, аби перетворювати її на окреме якісне видання, доповнювати коментарями й примітками та вписувати в контекст доби

Роман Юрія Винничука «Танґо смерті» — поза сумнівом, найочікуваніша й та найбільш обговорювана книжка року, що минає

Досі вважається, що такий болючий і кривавий момент нашої історії можна подавати виключно серйозно, у вигляді академічних досліджень чи, для масового вжитку, у документально-публіцистичних формах.

Тепер питання: що пересічний, візьмімо із вищою освітою українець знає про українців у колишній Югославії

Перше враження любителів сучасної літератури від повісті Максима Кідрука «Бот» — новизна

Надійку Гербіш уже називають винятком та феноменом: мовляв, нічого подібного в нашій літературі ще не було. Ви просто не знаєте, де шукати

Роман Юрія Винничука «Танґо смерті», поза сумнівом, залишається однією з найгучніших подій 2012 року