Солунські враження (Прогулянки з Орфеєм)
Передовсім згадуються книгарні, цукерні і коти поміж руїн.
Передовсім згадуються книгарні, цукерні і коти поміж руїн.
Писати «рецензію» чи «відгук» на переклад праці, що вже стала класичною понад сто років тому, — якось дивно.
Побачивши в книгарні перший український переклад «Нотаток Мальте Лявридса Бріґґе» Райнера Марії Рільке, присвячений століттю твору, я зрозумів, що про цю подію треба обов’язково сказати, але писати про цей текст холодно-аналітично не вийде. Так і сталося.
Перлом набагато меншого масштабу є вживання слова «колисанка» у значенні «хитавиця» (рос. «качка»), якої в оригіналі, звісно, немає й близько. А далі перли вже й рахувати не будемо.
Радянський час був сповнений суперечностей, як і будь-яка велика культурна епоха.
Минулого року з’явилися три додаткові томи до 50-титомника Івана Франка. Серед інших коштовних речей тут побачив світ (нарешті вперше після 1912 року!) Франків переклад платонівського «Симпозіону» («Бенкету»). Цей текст і спровокував до деяких розмірковувань.
Цього року водночас минає сто років із дня народженням поета (Богдана Ігоря Антонича) і стилю (футуризму, маніфест якого теж вийшов 1909 року). Цей випадковий збіг […]
Праця Катерини Борисенко – чи не перше в українському літературознавстві окреме дослідження, присвячене явищу prosimetrum.
«Новогрецька література. Антологія» – перше масштабне видання, що представляє українському читачеві новоеллінську літературу як цілісне явище. Антологія водночас є підсумком зусиль кількох поколінь перекладачів-елліністів – деякі переклади були здійснені ще в 1960-х роках.
В одному давньому латинському лексиконі на титульному аркуші я побачив девіз «Не рубай старого» (чи високого – altum), то був коментар до мініатюри: старе дерево […]