Рік 1753 виявився істотно важливим, а то й доленосним для історії мистецтва не тільки України, а й усього сходу Европи.

Катерина ІІ не лише не заснувала Хаджибея (вона ніколи в місті не бувала й, по суті, не звернула на нього уваги, а за її життя місто лишилося невеличким провінційним портом), але й не мала нічого спільного з переіменуванням Хаджибея на Одесу.

Достовірність «Історії Русів» як джерела історичних фактів поставили під сумнів уже засновники української модерної історіографії, дарма, що вони були під могутнім впливом цього загадкового тексту.

Особлива насолода від читання есеїстики Костецького, значною мірою (бодай для мене), виникає як наслідок своєрідного поєднання наукового та розповідного (напівбелетристичного) стилів.

А проте Костецький — це одна із тих парадоксальних постатей в історії культури, чия багатогранна творчість на особливий спосіб взаємиться з часом.

Питанням походження назви «Русь» і найбезпосереднішого стосунку сучасних українців до руської спадщини останнім часом присвячено чимало як наукових, так і популярно-наукових публікацій відомих українських істориків

Другий сезон телепередач «Очима культури» почався із погляду киненого далеко назад, у глибоке минуле праісторії українських земель.

Телесюжет про Наталену Королеву був останньою передачею першого сезону «Очима культури» на канадській телепрограмі КОНТАКТ.

Спадщини обох цих класиків нашого сучасного малярства ще й досі чекають на оформлення та представлення у фахово підготовлених альбомах і монографіях.

Мушу визнати, що для мене особисто уродженець Самбора в Галичині Лесь Курбас є, мабуть таки, найвидатнішим українським митцем (в найширшому сенсі цього терміну) ХХ ст., […]