Підбиваючи підсумки книжкового року в Україні, неможливо оминути увагою авторів, які відзначилися виходом кількох книжок. Напевно, не помилюся, сказавши, що серед поетів Б.-О. Горобчук є на сьогодні поодиноким прикладом такої «плодючості». Тому й цікаво поглянути на його збірки 2007 року системніше, ніж це було досі. Адже як трансформують ЗМІ інформацію про будь-якого більш-менш відомого автора (особливо українського)? Левову частку повідомлень становить інформація про виступи, «маршрути» презентацій тощо. Простіше кажучи – світська хроніка. Натомість власне тексти часто залишаються поза увагою.

Звісно, беручи до уваги обсяг виданого Горобчуком (три збірки становлять разом понад 400 сторінок), тут не йтиметься про всебічний аналіз, а лише про означення головних тенденцій у поетичному доробку автора та систематизацію вражень від прочитаного.