Той, хто попереду…
Публіцистика – жанр відкритий і сміливий. Інакше це не публіцистика. Вона є своєрідним авангардом радикальних дій і радикальних слів. Вона серед тих, хто завжди попереду. […]
АвторЄвген Баран
Дерево, яке росте вічно
У розмові про нову книгу віршів луцької поетеси Нати Гранич напрошується біблійний контекст. Отой самий, про Адама і Єву, і про Дерево Життя. Мабуть, це […]
Ангел над Тичиною…
Маємо поетичний експеримент від Василя Слапчука. Експеримент не у формі. До такого філософсько-парадоксального медитування, в основі якого аж ніяк не українська поетична і не українська […]
Ґвалт над Шевченком (із коментарями Дмитра Стуса та Михайла Слабошпицького)
Іменем Шевченка маніпулюють давно. Перша маніпуляція розпочалася над його гробом. Оце вже справді приклався Пантелеймон Олександрович, той, який «гарячий Куліш». Ніби й наміри благі – […]
Кетамінові діти…
Починаючи читати роман, я думав назвати розмову про нього фрагментом із цитати Р.Кіплінга, яку сам Любко Дереш виніс як епіграф до всього твору: «У нього […]
Баба бабі сказала (про «Книжку року Бі-Бі-Сі-2007»)
«Тут Зевс не втерпів, обізвався…» Малюнок Анатолія Базилевича Нудно стало в сучасному літературному процесі. Такий ніби він повноцінний і повнокровний, і так у нас усього […]
Щоденник клівлендського самітника
Літературна слава, як і літературна відомість чи невідомість, метафізична в своїй основі. Взагалі, говорити сьогодні про письменницьку відомість чи невідомість — дилетанство. Найкраще мовчати, і […]